Дата реєстрації в системі: 27.07.2023 р.
Постанова ВП ВС від 04.07.2023 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 112406155).
Ухвала КЦС ВС від 19.05.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 97103769) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними не тільки електронних торгів із реалізації арештованого приміщення готелю, але й протоколу та акта про проведені прилюдні торги. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд це рішення підтримав. Велика Палата Верхового Суду з відмовою у задоволенні вимог про визнання недійсними протоколу й акта про проведені прилюдні торги погоджується, але з інших мотивів, ніж ті, які навели суди попередніх інстанцій.
У справі № XXXXXXXXXX Великій Палаті Верховного Суду належить, зокрема, вирішити, чи є належними й ефективними у спірних правовідносинах вимоги про визнання недійсними протоколу й акта про проведені електронні торги.
Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № XXXXXXXXXXX (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № XXXXXXXXX (пункт 9.66)). З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача.
Тому рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсними протоколу й акта про проведені електронні торги слід змінити у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови. Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.
Отже, якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень і відсутності даних про те, що набувач майна знав або міг знати про існування таких прав чи обтяжень, цей набувач, добросовісно покладаючись на відомості зазначеного реєстру, набуває відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Постанова ВП ВС "Щодо належності та ефективності вимог про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акта про проведені електронні торги".
Звертаємо увагу:
1) на ухвалу КЦС ВС від 22.05.2024 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 119453867) про передачу справи на розгляд ВП ВС та ухвалу ВП ВС від 26.06.2024 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 120396080) про прийняття до розгляду справи, яка містить виключну правову проблему "Щодо прийняття апеляційної/касаційної скарги, яка не містить підпису особи, яка її подала, під текстом касаційної скарги або під відміткою про наявність додатків";
2) на ухвалу ОП КЦС ВС від 09.09.2024 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 121570475) про прийняття до розгляду справи "Щодо неналежного підписання скаржником тексту апеляційної скарги (підпис розміщено не під текстом апеляційної скарги, а в лівому верхньому куті титульної сторінки апеляційної скарги)", якою висловлено таку думку щодо змісту цієї постанови ВП ВС:
"Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду враховує, що Велика Палата Верховного Суду зробила висновок лише щодо незастосування до процесуальних документів Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № X ДСТУ 4163-2003, але не висловила свого правового висновку щодо можливості застосування звичаїв ділового обороту і обов`язковості вимоги розміщення підпису заявника під текстом апеляційної скарги".