КЦС ВС повторив свою правову позицію про відсутність у росії судового імунітету, навівши додаткові аргументи

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, закрив провадження у справі з огляду на те, що Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі в національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.

Верховний Суд скасував попередні рішення та передав справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, навівши таке правове обґрунтування.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Ухвалюючи судове рішення, Верховний Суд виходив із таких основних аргументів.

1. Підтримання юрисдикційного імунітету рф позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним із положеннями п. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 55 Конституції України закріплює обов’язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обмеження права на справедливий суд, зокрема шляхом застосування судового імунітету держави, відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції лише у разі, якщо воно: 1) переслідує законну мету; 2) є пропорційне меті, яка переслідується; 3) не порушує самої сутності права на доступ до суду.

ЄСПЛ неодноразово визнавав, що надання імунітету державі в ході цивільного судочинства переслідує законну мету дотримання міжнародного права для сприяння ввічливості та добрих відносин між державами через повагу до суверенітету іншої держави.

Таким чином, застосування судового імунітету рф у справі за позовом про відшкодування шкоди повинно мати законну мету, зокрема сприяння ввічливості та добрих відносин між державами через дотримання міжнародного права. Водночас, збройна агресія росії проти України, здійснена на порушення основоположних принципів і норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН, вчинені її збройними силами міжнародно-правові злочини в Україні виключають, з ініціативи рф, питання ввічливості та добрих відносин між країнами.