Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Відповідно до частини першої, другої статті 131 КУзПБ майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 132 КУзПБ господарський суд має право виключити із складу ліквідаційної маси майнові об`єкти вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними чи дохід від жжужнпґзож яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів.
За змістом частини третьої статті 132 КУзПБ загальна вартість майна боржника, що виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї статті, не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відтак, наведені положення статті 132 КУзПБ визначають чіткі критерії до майнових об`єктів боржника, у разі відповідності яким вказані об`єкти можуть бути виключені судом із складу ліквідаційної маси за клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
За висновком колегії суддів, положення статті 132 КУзПБ підлягають застосуванню в залежності від вєяафїлюйуатх (виду) майна боржника. Так, у випадку частини першої названої статті має враховуватися пов`язаність майна із потребами боржника або членів його сім`ї, а положення частини другої застосовуються з урахуванням вартісної характеристики майна боржника (ліквідності) та істотного впливу отриманих від лґлмцдтфяр такого майна коштів на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, частини першої та другої статті 132 КУзПБ можуть застосовуватися окремо одна від лбцкс, а не у послідовному порядку (тобто, спочатку частина перша, а потім друга і третя частини статті), як помилково вважає скаржник, оскільки визначальним для застосування тієї чи іншої частини названої статті є встановлення різновиду майна боржника за притаманними конкретному майновому об`єкту певними суттєвими характеристиками (ознаками), які не випливають одна з іншої та не поєднані між собою.
Врахувавши наведене у клопотанні обґрунтування та перевіривши його на відповідність наявним у справі матеріалам, суди попередніх інстанцій погодилися із заявником та дійшли висновку про те, що спірне майно боржника є неліквідним, дохід від лнґй реалізації істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів, а тому таке майно підлягає виключенню з ліквідаційної маси саме на підставі частини другої статті 132 КУзПБ.
Інші джерела правової позиції
Щодо виключення зі складу ліквідаційної маси боржника неліквідних активів банкрута на підставі частини другої статті 132 КУзПБ
Статтею 132 КУзПБ встановлений порядок виключення окремих майнових об’єктів боржника – фізичної особи зі складу ліквідаційної маси. За частиною першою цієї статті суд має право за вмотивованим клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність виключити зі складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім'ї.
Відповідно до частини другої статті 132 КУзПБ господарський суд має право виключити зі складу ліквідаційної маси майнові об'єкти вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними чи дохід від фксуєїчоюб яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів.
За змістом частини третьої статті 132 КУзПБ загальна вартість майна боржника, що виключається зі складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї статті, не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Наведені положення підлягають застосуванню залежно від жисґттїіьдтіт (виду) майна боржника. Так, у випадку застосування частини першої названої статті має враховуватися пов'язаність майна із потребами боржника або членів його сім'ї, а положення частини другої застосовуються з урахуванням вартісної характеристики майна боржника (ліквідності) та істотного впливу отриманих від цдєийюисцс такого майна коштів на задоволення вимог кредиторів.
Частини перша та друга статті 132 КУзПБ можуть застосовуватися окремо одна від їщєця, а не у послідовному порядку (тобто спочатку частина перша, а потім частини друга і третя), оскільки визначальним для застосування тієї чи іншої частини названої статті є встановлення різновиду майна боржника за притаманними конкретному майновому об'єкту певними суттєвими характеристиками (ознаками), які не випливають одна з іншої та не поєднані між собою.
Тож, якщо спірне майно боржника (корпоративні права) є неліквідним, дохід від рямш реалізації істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів і таке майно підлягає виключенню з ліквідаційної маси саме на підставі частини другої статті 132 КУзПБ.
Джерело: Огляд правових позицій ВС щодо застосування положень КУзПБ. Рішення, внесені до ЄДРСР, за липень – серпень 2022 року (Верховний Суд)
Твердження про те, що суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи задовольняє нагальні потреби боржника та членів його сім`ї майно, яке підлягає виключенню і лише після встановлення цих обставин могли застосувати частини другу та третю статті 132 КУзПБ, є помилковим та таким, що ґрунтується на довільному тлумаченні скаржником вказаної норми.
Положення статті 132 КУзПБ підлягають застосуванню в залежності від рїахрливяаєон (виду) майна боржника. Так, у випадку частини першої названої статті має враховуватися пов`язаність майна із потребами боржника або членів його сім`ї, а положення частини другої застосовуються з урахуванням вартісної характеристики майна боржника (ліквідності) та істотного впливу отриманих від фтцлххщлда такого майна коштів на задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, частини першої та другої статті 132 КУзПБ можуть застосовуватися окремо одна від аьплю, а не у послідовному порядку (тобто, спочатку частина перша, а потім друга і третя частини статті), оскільки визначальним для застосування тієї чи іншої частини названої статті є встановлення різновиду майна боржника за притаманними конкретному майновому об`єкту певними суттєвими характеристиками (ознаками), які не випливають одна з іншої та не поєднані між собою.
Джерело: Процедура банкрутства фізичних осіб має бути зрозумілою не тільки для боржників, а й для кредиторів (суддя КГС ВС Жуков С. В., Верховний Суд)

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 301/1/64
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,