Дата реєстрації в системі: 28.11.2022 р.
Ухвала КГС ВС від 12.07.2022 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 105208750) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.
У вересні 2020 року Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі - АТ «НЗФ», Завод, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк, відповідач) про визнання припиненими всіх зобов`язань Заводу перед Банком за кредитним договором від 02 лютого 2009 року № XXXXXXX (далі - Кредитний договір).
Позов обґрунтовано тим, що відповідач не визнає припинення договірних зобов`язань Заводу за Кредитним договором внаслідок їх виконання, проведеного належним чином.
Підтвердженням тієї обставини, що Банк не визнає припинення зобов`язань Заводу за Кредитним договором, позивач вважає інформацію, викладену АТ КБ «ПриватБанк» у позові, поданому до суду штату Делавер (США), про нецільове використання АТ «НЗФ» кредитних коштів та їх неповернення Банку.
У відзиві на позовну заяву відповідач вважає, що у позивача відсутні невизнані права на припинення договірних зобов`язань, тому останній обрав неналежний спосіб захисту. Відповідач не заперечував факту перерахування Заводом коштів на повернення кредиту за Кредитним договором. Подання Банком позову до суду штату Делавер (США) не впливає на права та охоронювані законом інтереси позивача.
У цій справі позивач звернувся до суду не за захистом свого права на припинення зобов`язання (як помилково вважає відповідач), а за захистом свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов`язків у відносинах з відповідачем за Кредитним договором.
Ураховуючи цей висновок, Велика Палата Верховного Суду відхиляє аргумент відповідача про те, що подання позивачем позову в цій справі не спрямовано на захист його прав, а є спробою встановлення обставин для використання в подальшому в судових спорах в іноземних державах.
Спір у цій справі стосовно правової визначеності виник у конкретних відносинах між позивачем та відповідачем щодо стану їх прав і обов`язків за Кредитним договором та ніяким чином не стосується відносин між іншими особами, відносин інших осіб з позивачем або відповідачем, а також інших відносин між позивачем та відповідачем.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Виключна правова проблема «Щодо застосування норм статті 16 ЦК України стосовно способів захисту цивільних прав та інтересів судом при вирішенні спорів про визнання припиненими договорів, договірних зобов`язань, договірних правовідносин» у справі "про визнання припиненими всіх зобов`язань"».