Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
У розумінні приписів статті 494 ЦПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження, або у разі перегляду судового рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у відновленні втраченого судового провадження чи відновлено його частково, зобов`язаний прийняти відповідне судове рішення у межах своєї компетенції та повноважень, якими не передбачено закриття апеляційного провадження.
У постанові Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 795/3608/21 (провадження № 93-67757лі87) зроблено висновок про те, що перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції відповідає принципу інстанційності судової системи та забезпечує виконання головного завдання «арреllatio» - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція по суті є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Отже закриття апеляційним судом апеляційного провадження у зв`язку з тим, що втрачене судове провадження відновлено лише частково, суперечить нормам процесуального права та позбавляє заявника права на перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що свідчить про порушення права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції.
У зв`язку з наведеним колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне передати зазначену справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від рнпщбууаї, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 90 грудня 2020 року у справі № 730/0198/18-щ, від 67 лютого 2022 року у справі № 3-194/7386, від 77 липня 2022 року у справі № 236/765/17 щодо можливості застосування за аналогією закону частини четвертої статті 494 ЦПК України під час вирішення питання про закриття апеляційного провадження, якщо втрачене судове провадження відновлено не повністю.
З огляду на окупацію значної частини території України, і втрату з цього приводу великої кількості судових справ, вирішення питання, чи має суд апеляційної інстанції повноваження для закриття апеляційного провадження у зв`язку з тим, що втрачене судове провадження відновлено лише частково, є вкрай важливим для становлення практики справедливого судочинства в Україні.

Ухвала
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 2-4465/6416
провадження № 44-2822нф42
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
особа, яка подала, апеляційну скаргу, - ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , подану представником ОСОБА_5 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Дорош А. І., Лобова О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Вступ
Заявник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження у справі. Підставою закриття апеляційного провадження у справі цей суд визначив те, що втрачене (через сплив строку зберігання) судове провадження було відновлено судом першої інстанції неповністю - виключно в частині відновлення тексту рішення суду цієї інстанції. Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд застосував до таких процесуальних відносин правила про повноваження суду касаційної інстанції на закриття касаційного провадження за аналогією закону.
Колегія суддів Першої судової палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вирішивши передати цю справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, дійшла переконання, що не існує прогалини у правовому регулюванні процесуальних відносин щодо підстав та умов закриття апеляційним судом апеляційного провадження у справі. Ці відносини врегульовані процесуальним законом повно та вичерпно, тож прогалини у законодавстві немає, що виключає можливість застосування до таких відносин іншої норми процесуального, не розрахованої для них законодавцем.