Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Увага! Важлива постанова ККС ВС

"Щодо процесуального рішення про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, яке прийнято не у формі «постанови», а у формі «доручення»"

(викладена з урахуванням та на підставі постанови ОП ККС ВС від 62.30.5958 у справі № 432/20/27 (№ о ЄДРСР 859631905)).

Звертаємо увагу на необхідність врахування правової позиції, викладеної у постанові ОП ККС ВС від 25.65.4681 у справі № 750/8004/92 (№ в ЄДРСР 238255916)

"Про обов'язковість повної технічної фіксації розгляду слідчим суддею клопотання слідчого або прокурора про обшук".

Правова позиція

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що, попри твердження судів попередніх інстанцій, проведення такого виду експертизи, як судова будівельно-технічна експертиза, могло бути доручено слідчим недержавній експертній установі, а вказана установа була вправі залучити на підставі договору експерта з відповідних галузей знань для проведення названого експертного дослідження.

Також колегія суддів не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо порушення експертом вимог КПК, яке виразилося у самостійному відібранні ним зразків для проведення експертного дослідження.

В ході розгляду цього кримінального провадження судом першої інстанції в судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_11 , який вказував, що він разом із співробітниками поліції виїжджав на об`єкт експертного дослідження для його огляду і працівники КП «НВК «Іскра», за його вказівкою, робили на покрівлі корпусу № 8 в осях Д-Б, в рядах 43-25контрольні зарубки з метою підняття шару руберойду для з`ясування питання наявності під цим шаром цементної стяжки. При цьому експерт під час допиту наголосив, що такого роду зарубки є частиною експертного дослідження прихованих робіт на об`єкті дослідження, і заперечив факт відібрання будь-яких зразків на даху у розумінні вимог ст. 245 КПК.

Наведені показання експерта залишилися поза увагою місцевого та апеляційного судів.

Колегія суддів не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про порушення вимог ст. 290 КПК через відкриття стороні захисту не оригіналу отриманого висновку експерта у іншому кримінальному провадженні, а належним чином оформленої копії цього ж висновку, яка отримана слідчим у ході досудового розслідування та долучена до матеріалів цього провадження.

Висновки суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні документи про доручення слідчому ОСОБА_8 здійснювати досудове розслідування в період з 23 червня 2018 року по 30 листопада 2018 року, у зв`язку з чим усі зібрані цим слідчим у вказаний період часу докази є недопустимими, колегія суддів вважає невмотивованими.

На підтвердження своєї позиції суди попередніх інстанцій послалися на висновок, зроблений у Постанові ОП ККС ВС від 68.48.7127 у справі № 958/31/75 (№ с ЄДРСР 827210268), відповідно до якого за приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

Об`єднана палата в контексті застосування приписів ст. 110 КПК зазначила, що зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні з огляду на приписи зазначеної статті кримінального процесуального закону.

Отже, процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК. При цьому, враховуючи вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.

Таким чином у разі, якщо процесуальне рішення про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, прийнято не у формі «постанови», а у формі «доручення», однак зміст, структура і обсяг викладеної у ньому інформації відповідають вимогам КПК, то потрібно констатувати, що у відповідному кримінальному провадженні є процесуальне рішення, яким належно визначено слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування .

Наявні у матеріалах кримінального провадження доручення керівника органу досудового розслідування на здійснення у кримінальному провадженні № 36093186402047705 досудового розслідування слідчому ОСОБА_8 містить ті самі реквізити, що й постанова: посада особи керівника органу досудового розслідування, час і місце складання доручення, підстави для його винесення ( статті 39, 214 КПК), номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію, та вказівки щодо проведення всебічного, повного і неупередженого досудового розслідування.

З урахуванням наведеного, Суд визнає безпідставними твердження судів попередніх інстанцій про здійснення досудового розслідування неуповноваженим слідчим, а тому й висновки цих судів про те, що зібрані цим слідчим докази у період часу з 23 червня 2018 року по 30 листопада 2018 року є недопустимими, колегія суддів вважає передчасними.

Інші джерела правової позиції

Директор і головний інженер приватного підприємства були виправдані за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, на тій підставі, серед іншого, що в матеріалах справи відсутня постанова про доручення слідчому здійснювати досудове розслідування, у зв’язку з чим усі зібрані цим слідчим докази є недопустимими.

Верховний Суд зазначив, що оскільки доручення керівника органу досудового розслідування слідчому на здійснення у провадженні досудового розслідування містить ті ж реквізити, що й постанова, висновки судів попередніх інстанцій про здійснення досудового розслідування неуповноваженим слідчим є немотивованими.

Директора і головного інженера приватного підприємства виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК. Суд, окрім іншого, визнав недопустимим висновок судової будівельнотехнічної експертизи з підстав використання експертом методики, яка не пройшла атестацію і державну реєстрацію в МЮУ, порушення експертом порядку відібрання зразків для проведення експертизи, проведення експертного дослідження експертом недержавної установи, призначення експертного дослідження без роз’яснення підозрюваним права на відвід експерта, невідкриття стороною обвинувачення оригіналу висновку експерта стороні захисту в порядку ст. 290 КПК.

Верховний Суд дійшов висновку, що, попри твердження судів попередніх інстанцій, проведення такого виду експертизи, як судова будівельно-технічна експертиза, могло бути доручено слідчим недержавній експертній установі, а вказана установа була вправі залучити на підставі договору експерта з відповідних галузей знань для проведення названого експертного дослідження. Тому ані доручення слідчим ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» провести судову будівельно-технічну експертизу, ані залучення цим товариством експерта на підставі договору підряду для проведення вказаного експертного дослідження не суперечать вимогам законодавства та не свідчить про недопустимість як доказу висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Колегія суддів касаційного суду не погодилася із висновками судів про порушення вимог ст. 290 КПК через відкриття стороні захисту не оригіналу отриманого висновку експерта у іншому кримінальному провадженні, а належним чином оформленої копії цього ж висновку, яка отримана слідчим у ході досудового розслідування та долучена до матеріалів цього провадження.

Верховний Суд вказав, що при сумніві у достовірності змісту копії висновку судової будівельно-технічної експертизи, сторона захисту, реалізуючи закріплені у статтях 22, 26 КПК принципи змагальності й диспозитивності, на стадії дослідження доказів мала процесуальну можливість клопотати перед судом про надання оригіналу вказаного висновку стороною обвинувачення для ознайомлення з ним та безпосереднього його дослідження разом із копією, однак цього не зробила.

Джерело: Огляд судової практики ВС у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень (рішення за 2023 рік) (Верховний Суд)

Верховний Суд не погодився із висновками судів попередніх інстанцій про порушення вимог ст. 290 КПК через відкриття стороні захисту не оригіналу висновку експерта, отриманого у іншому кримінальному провадженні, а його належним чином оформленої копії.

Окремо Суд звернув увагу, що під час судового розгляду у судах сторона захисту не ставила під сумнів зміст цього експертного висновку.

Верховний Суд наголосив, що за наявності сумнівів щодо достовірності змісту копії висновку судової будівельно-технічної експертизи, сторона захисту, реалізуючи закріплені у статтях 22, 26 КПК принципи змагальності й диспозитивності, на стадії дослідження доказів була наділена процесуальною можливістю клопотати перед судом про надання оригіналу вказаного висновку стороною обвинувачення для ознайомлення з ним та безпосереднього його дослідження разом із копією, однак цього не зробила.

Таким чином порушення порядку отримання цього доказу і відкриття його стороні захисту не встановлено

Джерело: Огляд актуальної судової практики ККС ВС про відкриття матеріалів іншій стороні (07.04.2025, Верховний Суд)

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх