Дата реєстрації в системі: 26.04.2023 р.
Реквізити документа будуть доступні після рєстрації облікового запису.
 (№ в ЄДРСР 110395999)
Пряме посилання на документ в системі «Прецедент»: https://precedent.ua/110395999
Правова позиція

Зразкові справи, як було зазначено вище, розглядаються Верховним Судом як судом першої інстанції та Великою Палатою в апеляційному порядку. Провадження в зразкових справах характеризуються притаманною виключно їм специфікою цієї процедури. Після цього рішення Верховного Суду набуває ознак прецеденту - йому слідують суди нижчих інстанцій, що дає змогу забезпечити ефективність, передбачуваність та однаковість судової практики в однотипних спорах.

На наше переконання, в контексті обставин, що стали підставами для передання справи на розгляд Великої Палати, в аспекті розуміння наведених процесуальних положень у Великої Палати не було правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду в касаційному порядку для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати як суду апеляційної інстанції у зразковій справі, оскільки це рішення не є тим рішенням, від якого можливий відступ.

Це рішення (рішення у зразковій справі) є остаточним, за своєю юридичною силою, призначенням та спрямуванням воно має орієнтувальний характер, покликане забезпечувати однакове та правильне застосування норм матеріального права в типових правничих ситуаціях.

ОКРЕМА ДУМКА

(спільна)

суддів Великої Палати Верховного Суду Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Крет Г. Р., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С. на ухвалу Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) від 23 березня 2023 року у справі № XXXXXXXXXXX за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

1. 16 липня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом, у якому просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач) щодо ненарахування та невиплати їй із 16 січня 2022 року підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 грудня 1991 року № XXXXXX «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № XXXXXXXX зобов`язати ГУ ПФУ здійснити їй із 16 січня 2022 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № XXXXXXX що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 03 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 із 16 січня 2022 року підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № XXXXXX у редакції, чинній до 01 січня 2015 року; зобов`язав ГУ ПФУ провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 16 січня 2022 року підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, визначене статтею 39 Закону № XXXXXX у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

3. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На думку позивачки, суд апеляційної інстанції під час вирішення цієї справи не визнав її типовою та не врахував висновків Великої Палати, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у зразковій справі № XXXXXXXXXXX щодо визначення розміру щомісячного підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, який дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

4. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 січня 2023 року відкрив касаційне провадження в цій справі; ухвалою від 13 березня 2023 року закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, постановив провести попередній розгляд справи.
Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх