Дата реєстрації в системі: 12.07.2023 р.
З огляду на наведені вище норми законодавства, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає у цьому разі належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача) земельної ділянки, який заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці є вчинення дій, що передбачені положеннями статті 376 ЦК України, а саме звернення до суду з позовом про знесення такого майна (самочинного будівництва) особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок та/або визнання за власником (користувачем) земельної ділянки права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Отже, оскільки наразі існує різний підхід Верховного Суду до розуміння та тлумачення положень статті 376 ЦК України та статті 152 ЗК України під час розгляду аналогічних спорів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи № XXXXXXXXXX на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування положень статті 376 ЦК України та статті 152 ЗК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові КЦС ВС від 21.12.2022 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 107984790), стосовно того, що вимоги власника землі про скасування реєстрації права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво та припинення її права власності на такий об`єкт є належними способами захисту порушеного права.
УХВАЛА
27 червня 2023 року
м. Київ
cправа № XXXXXXXXXXX
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,