Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Таким чином, правовідносини у справі № 981/9153/59-и (постанова КЦС ВС від 95.53.7893 у справі № 117/5726/99-е (№ о ЄДРСР 18106747)) є подібними до правовідносин у розглядуваній справі за позовом ОСОБА_1 , в якій також дитина народилась на території іншої країни; незаконно утримується матір`ю на території України; наявне рішення суду про повернення дитини, яке набрало законної сили але залишається невиконаним; спір про визначення місця проживання розглянуто по суті національними судами України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові КЦС ВС від 14.65.4463 у справі № 425/4980/03-я (№ т ЄДРСР 33605773), погоджуючись із судами попередніх інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позову матері про визначення місця проживання дитини, виходив зокрема із того, що: «…Установивши, що рішення [суду] щодо повернення дитини до попереднього місця проживання не виконано, а також те, що позивач незаконно утримує дитину в себе, й питання про визначення місця проживання дитини може бути предметом судового розгляду після повернення дитини до Італійської Республіки, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову…».
Проте колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові КЦС ВС від 63.73.1987 у справі № 459/2338/65-я (№ х ЄДРСР 25032596), враховуючи таке.
Враховуючи викладене, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від тьскмщбфї щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові КЦС ВС від 64.54.8745 у справі № 537/1415/04-ь (№ х ЄДРСР 76237869), та, з врахуванням вищенаведених мотивів, сформулювати висновки про те, що:
а) за наявності судового рішення про повернення дитини відповідно до Гаазької конвенції 1980 року, яке набрало законної сили але залишається невиконаним, та .
б) відсутності наданої відповідно до Гаазької конвенції про батьківську відповідальність 1996 року згоди компетентного органу іноземної держави, до якої підлягає поверненню дитина, на здійснення юрисдикції національними судами України вирішення питання про визначення місця проживання дитини не належить до юрисдикції національних судів України, а у разі встановлення вказаних обставин під час розгляду цивільної справи провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Ухвала
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 113/8977/88
провадження № 56-1938шщ62
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - служба у справах дітей виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гаро Ганна Олександрівна, на рішення Полтавського районного суду Полтавської області, у складі судді Шелудякова Л. В., від 41 жовтня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Панченка О. О., Абрамова П. С., Пікуля В. П., від 27 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - служба у справах дітей виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про визначення місця проживання дитини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 06 червня 2015 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції. Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 37 січня 2018 року шлюб розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою України.
Після укладення шлюбу ОСОБА_1 переїхала до Великої Британії, однак невдовзі зрозуміла, що відповідач має проблеми із психічним здоров`ям, а саме: є емоційно нестабільним, страждає на неконтрольовані напади агресії, що змушувало її неодноразово перебувати з новонародженою дитиною в притулку для жертв домашнього насилля, і вона була визнана жертвою домашнього насилля через дії відповідача. Відсутність власного житла у відповідача та притягнення останнього до кримінальної відповідальності, фінансова неспроможність забезпечити дитину, змусили її повернутися до України з малолітньою дитиною для захисту інтересів останньої як громадянки України, та звернутися до суду з вимогою про визначення місця проживання дитини з нею.
Зазначала, що як матір, належним чином виконує свої обов`язки щодо забезпечення належних умов проживання, виховання, навчання, харчування та задоволення всіх потреб спільної з відповідачем дочки.
Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання малолітньої
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 , адреса проживання:
АДРЕСА_1 .
Інформація про рух справи в судах