Розглядаючи касаційну скаргу Відповідача-2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у цій справі, Суд встановив таке.

Верховний Суд в постанові КГС ВС від 26.05.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 97494753), керуючись приписами частин першої, другої статті 61 КУзПБ, погодився з рішенням апеляційного суду (яким скасовано ухвалу місцевого суду про відмову у задоволенні, з підстав передчасності, заяви ліквідатора боржника про покладення на керівників та засновників (учасників) боржника субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства) про передачу справи на розгляд суду першої інстанції для розгляду по суті вказаної заяви ліквідатора боржника.

При цьому Суд, ухвалюючи постанову КГС ВС від 26.05.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 97494753), дійшов висновку, що, попри встановлені судом першої інстанції обставини нездійснення ліквідатором заходів щодо продажу майна банкрута, включеного до ліквідаційної маси, незавершений в межах справи про банкрутство розгляд спорів про визнання недійсними договорів тощо (пункт 7.1 постанови), ненадання судом оцінки аргументам, викладеним в поданій до суду та прийнятій до розгляду заяві ліквідатора, водночас з прийняттям рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та засновників (учасників) боржника, не узгоджується з нормами господарського процесуального законодавства, закріпленими в ГПК України та КУзПБ (пункт 42 постанови).

У цьому висновку Суд виходив також з того, що заява ліквідатора про порушення субсидіарної відповідальності на третіх осіб подається ліквідатором з метою стягнення з винних осіб грошових коштів та включення їх до ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів, а тому відсутні підстави для висновку місцевого суду про передчасність відповідної заяви ліквідатора.

У зв`язку із викладеним Суд у справі 906/1155/20 (906/1113/21) дійшов висновків:

- про необхідність вирішити питання щодо наявності/відсутності підстав для відступу від правової позиції про право вимоги щодо субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, викладеної в постанові КГС ВС від 26.05.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 97494753);

- та про необхідність уточнити правову позицію щодо виникнення (моменту виникнення) права вимоги про субсидіарну відповідальності у справі про банкрутство, зокрема, до завершення формування у ліквідаційній процедурі боржника ліквідаційної маси та продажу майна боржника, що увійшло до складу ліквідаційної маси, до завершення розгляду у межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною в яких є боржник тощо за правилами статті 7 КУзПБ.