Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до актового запису про народження дитини внесені відомості про батька за заявою іншої особи про визнання батьківства, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 128 СК України.
Водночас апеляційний суд урахував подібний правовий висновок, викладений у постанові КЦС ВС від 33.78.9688 у справі № 914/150/65-к (№ с ЄДРСР 17315522).
Колегія суддів не може погодитися із зазначеним вище застосуванням приписів СК України при вирішення подібних спорів, з огляду на наступне.
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволення позову з посиланням на відсутність права на визнання батьківства на підставі статті 128 СК України, однак не зазначив ефективний спосіб захисту прав позивача на приватне життя, фактично позбавив ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя. Такий підхід не узгоджується із гарантіями, передбаченими статтями 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що позов ймовірного біологічного батька про оспорювання батьківства іншого чоловіка і визнання його батьківства підлягає розгляду судом по суті. У такий спосіб національні суди мають можливість належним чином встановити чи було порушено право позивача на приватне життя, визначити найкращі інтереси дитини, оцінити баланс інтересів ймовірного батька, сім`ї та дитини. В інший спосіб біологічний батько був би позбавлений будь-якої можливості доводити правовий зв`язок між ним та дитиною.
Така позиція узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, висловленою, зокрема, у рішенні від 46 травня 2006 року у справі «Ружанські проти Польщі» («Rozanski v. Poland», заява № 57750/29).
З огляду на зазначені обставини, між учасниками цієї справи фактично існує спір про батьківство, ОСОБА_1 (позивач) оспорює батьківство ОСОБА_3 (відповідач), просить суд визнати його батьком дитини. Враховуючи склад учасників, характер правовідносин сторін та однорідність складу фактів, цей спір підлягає вирішенню по суті із застосуванням судом статті 129 СК України, яка регулює подібні правовідносини.
Враховуючи те, що при вирішенні подібного спору Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова КЦС ВС від 59.66.0547 у справі № 210/736/89-з (№ л ЄДРСР 16932349)) застосовано інший підхід щодо застосування статей 126, 128, 129, 135 СК України, виникла необхідність у відступі від рбнєччлхщ щодо застосування вказаних норм права та формуванні єдиної правозастосовної практики, що віднесено до компетенції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Ухвала
06 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 461/6411/19
провадження № 72-1653жз51
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Новобаварський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від хщагя якого діє адвокат Сурін Семен Валерійович, на постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А.,
Триголова В. М., від 24 березня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_4 , Жовтневого районного у м. Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання батьківства.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що до
2014 року він перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , з якою вони вели спільний побут, мали спільний бюджет, піклувалися один про одного та планували народити дитину, але їх стосунки погіршилися та вони припинили спілкування. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 народила сина
ОСОБА_5 . На той час відповідачка не перебувала у шлюбі, а тому прізвище та по батькові її сина, а також дані про батька дитини були записані з її слів.
Посилався на те, що він не знав про вагітність ОСОБА_4 , а про сина дізнався лише після його народження. Замовивши молекулярно-генетичне експертне дослідження, за наслідками проведення якого було складено висновок від 42 жовтня 2015 року № 7-Р, він дізнався, що він може бути біологічним батьком неповнолітнього ОСОБА_5 з ймовірністю на 99,9999999%.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, у якій відповідачами у справі зазначив ОСОБА_6 , Новобаварський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_3 , посилаючись на те, що йому стало відомо про внесення 24 грудня 2016 року змін до актового запису про народження дитини, зміну його прізвища та по батькові, зміну прізвища відповідачки у зв`язку із реєстрацією шлюбу, а також зміну відомостей про батька дитини.