У правовідносинах, що виникають з договору непрямого лізингу, лізингоодержувач має право вимагати від лмбяіямп виконання його зобов’язань за договором купівлі-продажу, навіть якщо безпосередньо не є стороною такого договору. 

Наявність у лізингоодержувача права звернутися з вимогою до продавця про повернення авансового платежу прямо передбачена договором лізингу, укладеним сторонами цієї справи.

Якщо лізингодавець не отримав об’єкт лізингу від юкґрозьа, якому вже перерахував кошти, отримані від омбптбашьунлєпсбп, то відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 59.67.0462 № 9668-LW «Про фінансовий лізинг» він повинен повернути лізингоодержувачу всі сплачені за договором гроші протягом трьох робочих днів після того, як продавець поверне їх йому. Тобто виникнення у лізингодавця зобов’язання перед лізингоодержувачем обумовлено (пов’язано) фактом повернення йому коштів продавцем, якого обрав лізингоодержувач. Права лізингоодержувача в цьому разі не порушуються, оскільки він має можливість звернутися з позовом до продавця, який прострочив поставку товару.

У розумінні статей 530, 612 ЦК України у системному взаємозв’язку з нормами частини першої статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання з повернення авансового платежу перед лізингоодержувачем (і це обумовлює право останнього вимагати від ьлищт повернення такого платежу), якщо він отримав кошти від хнтщкєьн, повідомленого про односторонню відмову від ктнжщсрь фінансового лізингу, але не виконав свого обов’язку і не повернув їх у триденний строк лізингоодержувачу. У цьому разі лізингоодержувач має право вимагати повернення авансового платежу від ешеівуєсфзан. Таке право також виникає у лізингоодержувача, якщо прострочення передачі об’єкта фінансового лізингу є наслідком порушення лізингодавцем своїх обов’язків за договором

Джерело: Огляд судової практики КЦС ВС (актуальна практика). Рішення, внесені до ЄДРСР, за період з 01.11.2023 до 30.11.2023 (Верховний Суд)