Дата реєстрації в системі: 11.06.2024 р.
Реквізити документа будуть доступні після рєстрації облікового запису.
 (№ в ЄДРСР 119583712)
Пряме посилання на документ в системі «Прецедент»: https://precedent.ua/119583712

Постанова ВП ВС "Щодо застосування ч. 1 статті 17, ч. 1 статті 24 ЗУ «Про іпотеку» від 05.06.2003 № XXXXX та правових наслідків порушення порядку переходу права іпотеки до його набувача, в результаті чого виникла така аномалія, як «абстрактна іпотека»".

Правова позиція

Іпотекодержателем завжди є кредитор, тому «абстрактну іпотеку» (без зв`язку із належним кредиторові основним зобов`язанням) закон не передбачає.

Відступлення права вимоги за іпотечним договором, за загальним правилом, має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб.

Приписи частини першої статті 24 Закону № XXXXX щодо відступлення права вимоги за договором іпотеки за умови одночасного відступлення права вимоги за основним зобов`язанням спрямовані на уникнення ситуації, за якої відступлення права вимоги за іпотечним договором передує відступленню права вимоги за основним зобов`язанням. Тому договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором може укладатися як у той самий день, що й договір про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, так і через певний проміжок часу після такого відступлення, але не раніше.

Порушення порядку переходу права іпотеки до його набувача, в результаті чого виникла така аномалія, як «абстрактна іпотека», за змістом статті 17 Закону № XXXXX не припиняє іпотеку.

Враховуючи фактичні обставини цієї конкретної справи, саме лише нездійснення нотаріального посвідчення правочину, укладеного за результатами проведення торгів з продажу майна (активів) банку, що ліквідується, які були проведені з дотриманням вимог законодавства, не може свідчити про нікчемність торгів загалом, а фактично є недооформленням договірних відносин між банком та переможцем торгів. Це не припиняє іпотеку і не позбавляє первинного іпотекодержателя (первісного кредитора), в разі виконання рішення суду, яким підтверджено його право іпотекодержателя, та внесення запису до державного реєстру про право іпотеки, права завершити процедуру торгів - дооформити договірні відносини, укласти нотаріально посвідчений договір та внести відомості про відступлення права вимоги за іпотечним договором до певного державного реєстру.

Інші джерела правової позиції

Відступлення кредитором права вимоги за основним та іпотечним зобов'язаннями на користь різних осіб не є підставою для припинення іпотечного зобов'язання – ВП ВС

Права вимоги за основним зобов'язанням та права вимоги за іпотечним зобов'язанням як забезпечувальним до основного зобов'язання не можуть одночасно бути відступлені кредитором на користь різних осіб. Утім, виникнення такої аномалії не може тлумачитися як підстава для припинення іпотечного зобов'язання.

Такий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду.

Відповідно до обставин справи банк і позичальник уклали кредитний договір та договір іпотеки. Згодом банк уклав із фінансовою компанією договір про відступлення права грошової вимоги й усіх пов'язаних із нею прав за кредитним та іпотечним договорами. Проте рішенням суду було відновлено статус банку як іпотекодержателя.

У зв'язку із введенням тимчасової адміністрації та подальшою ліквідацією банку на електронних торгах позивач і банк уклали договори про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги за кредитним та іпотечним договорами.

З огляду на неналежне виконання зобов'язань позивач звернувся до суду з позовом до позичальника про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх