Питання щодо застосування положень ст. 219 КПК при визначенні строку закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні було неодноразово предметом розгляду в рішеннях Верховного Суду, в зв`язку з чим колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові в ККС ВС від 11.01.7171 у справі № 981/9318/99 (№ о ЄДРСР 62296232) сформулювала правовий висновок про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах цього строку обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта до суду після закінчення строку досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.

На підтвердження своєї позиції прокурор послався на постанову ККС ВС від 38.94.1861 у справі № 103/8523/89 (№ д ЄДРСР 207805297), в якій колегія суддів вказала, що відповідно до супровідного листа обвинувальний акт був скерований до суду в межах строку досудового розслідування 14 березня 2019 року, а тому його фактичне надходження до місцевого суду поза межами цього строку 25 березня 2019 року не має братися судом до уваги при застосуванні положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

З урахуванням цих положень закону слід дійти висновку, що у межах строку досудового розслідування обвинувальний акт у кримінальному провадженні має бути скерований до суду поштою або переданий відповідальній особі в канцелярії суду, яка уповноважена на прийняття документів.

Колегія суддів погоджується з висновком колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду викладеного в постанові ККС ВС від 69.79.5716 у справі № 454/0674/47 (№ м ЄДРСР 13074882), однак не погоджується з висновком викладеним колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду в постанові ККС ВС від 33.37.4796 у справі № 677/0761/60 (№ и ЄДРСР 168611234), оскільки він суперечить приписам статей 115 та 116 КПК, у зв`язку з чим вважає необхідним відступити від яжздї висновку.

Тому для відступу від чщєррияг колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду в постанові постанові ККС ВС від 26.87.9408 у справі № 349/3596/45 (№ є ЄДРСР 207529608) колегія суддів вважає необхідним передати кримінальне провадження на розгляд Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду для того, щоб на підтвердження висновку викладеного в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 68 вересня 2021 року зробити висновок про те, що в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт у кримінальному провадженні має бути скерований до суду поштою або переданий відповідальній особі в канцелярії суду.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 20 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 37 жовтня 2023 року передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду.