Відповідно до положень ч. 4 ст. 32 та ст. 34 КК України погашення попередньої судимості за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, вказує на відсутність повторності як кваліфікуючої ознаки цього злочину – ККС ВС

За обставинами справи засуджений відбув покарання, призначене попереднім вироком за ч. 1 ст. 309 КК України, шляхом сплати штрафу та був знятий органом з питань пробації з обліку, однак протягом року вчинив нове кримінальне правопорушення, яке кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України за кваліфікуючою ознакою «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею».

У касаційній скарзі прокурор просив рішення попередніх судів у частині кваліфікації дій засудженого змінити, виключити кваліфікуючу ознаку «вчинення протягом року після засудження за цією статтею» та перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 цієї статті.

ККС ВС, змінивши рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження і призначення покарання. Особа, судимість якої погашено або знято, не повинна відчувати жодних негативних наслідків попередньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі й при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.

Кваліфікуюча ознака, передбачена ч. 2 ст. 309 КК України, – «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею», уособлює собою ознаки як спеціальної повторності, пов’язаної з попереднім засудженням особи, так і спеціального рецидиву кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 32 та ст. 34 КК України погашення попередньої судимості за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, вказує на відсутність зазначеної кваліфікуючої ознаки.

Джерело: сайт Верховного Суду