У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можуть бути застосовані судові процедури, передбачені КУзПБ для забезпечення примусового стягнення заборгованості, що позбавляє можливості визнання кредиторських вимог (за вказаним судовим рішенням) у справі про банкрутство.

Натомість ігнорування при визнанні грошових вимог кредитора до боржника обставин закінчення та непоновлення строку пред`явлення до виконання наказу щодо їх стягнення означало б надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо вказаного строку та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад встановлений Законом час, що порушило б принцип правової визначеності як один із основоположних аспектів верховенства права.

Також Верховний Суд звертає увагу на правову позицію, зокрема, викладену в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 64.26.5975 у справі № 920/00271/18-ч, згідно з якою конструкція статті 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати 3% річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про неможливість визнання грошових вимог Кредитора до Боржника у справі про банкрутство, які виникли на підставі Договору (у тому числі 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на відповідну заборгованість) у зв`язку з тим, що можливість примусового стягнення Кредитором вказаної заборгованості вичерпана після закінчення встановленого статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" строку пред`явлення до виконання наказу у справі № 718/7811/19, а обставини поновлення зазначеного строку та відкриття виконавчого провадження Кредитор не довів.

З огляду на таке господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за Заявою через відсутність грошового зобов`язання Боржника перед ініціюючим Кредитором, яке могло би бути виконаним через застосування процедур, передбачених КУзПБ, без вирішення спірного питання щодо поновлення строку пред`явлення до виконання наказу у справі позовного провадження № 671/4026/98.