Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Правова позиція

Визнання правочину фіктивним

Фіктивний правочин відноситься до оспорюваних правочинів, тобто визнається недійсним на підставі судового рішення, про що має бути вказано в резолютивній частині рішення.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Виходячи із презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України, частина третя статті 215 ЦК України) обов`язок доказування недійсності правочину покладається на сторону, яка його оспорює.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести відсутність в учасників цього правочину наміру створити юридичні наслідки.

Джерело: Практика Верховного Суду, що випливає із договорів про надання утримання і їх зв’язок із спадкуванням (26.12.2024, суддя ВП ВС Ступак О., Верховний Суд)

ПОСТАНОВА

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх