Верховний Суд у зазначеній постанові КГС ВС від 13.09.8102 у справі № 033/0343/75 (№ є ЄДРСР 032662353) дійшов висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони відповідачам у справі вчиняти дії щодо виконання зобов`язань згідно з договором про закупівлю послуг є адекватними та співмірними заходами, спрямованими на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів держави, не будуть мати наслідком втручання у господарську діяльність відповідачів, оскільки мають тимчасовий характер та стосуються виключно заборони виконання зобов`язання відповідачами за спірним у цій справі договором до вирішення спору по суті. Обрані заявником способи забезпечення позову співвідносяться із предметом позову (існує зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги), не є тотожними з позовними вимогами, відповідають обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

З огляду на існування різних правових позицій Верховного Суду у питанні можливості забезпечення позову про визнання недійсним договору про закупівлю шляхом встановлення сторонам такого договору заборони виконувати договірні зобов`язання, враховуючи те, що колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити від бвбдидввр Верховного Суду, викладених у постанові КГС ВС від 13.31.9216 у справі № 397/9183/27 (№ ґ ЄДРСР 295097276) підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.

Справу № 012/7907/34 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.