Інші джерела правової позиції

ВП ВС визначила, чи застосовується порядок предʼявлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців боржника відповідно до ст. 1281 ЦК України, якщо боржник помер під час розгляду справи

Якщо смерть позичальника настала під час розгляду судової справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості, до таких правовідносин застосовуються правила про загальний порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, визначені у ст. 1281 ЦК України, а спадкоємці, які прийняли спадщину, підлягають залученню до участі у справі як правонаступники відповідного учасника справи на підставі ст. 55 ЦПК України.

У разі пропуску кредитором строків пред'явлення вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, передбачених ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредитор позбавляється прав вимоги як за основним зобов'язанням, так і за додатковим зобов'язанням — порукою, що не може існувати окремо від нбюхюфгув зобов'язання.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі про стягнення кредитної заборгованості.

У справі, що розглядалася, між банком та позичальницею було укладено кредитний договір, для забезпечення зобов'язань за яким банк і чоловік позичальниці, а також приватне підприємство уклали договори поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором банк направив позичальниці та поручителям вимогу про погашення заборгованості, а згодом звернувся до суду.

Під час розгляду справи у 2014 році позичальниця померла. У 2016 році ухвалою суду до участі у справі залучено її правонаступницю.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску строку, встановленого ст. 1281 ЦК України, оскільки банк дізнався про смерть позичальниці в лютому 2015 року, проте до її спадкоємиці вимог не пред'явив. Також суд відмовив у задоволенні позову до поручителя на підставі ст. 523 ЦК України, адже після заміни боржниці на її спадкоємицю поручитель не надав згоди на забезпечення виконання зобов'язання останньою. Натомість апеляційний суд дійшов висновку, що банк не пропустив установленого ч. 2 ст. 1281 ЦК України строку пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців, і частково задовольнив позов.

За результатами розгляду справи Велика Палата ВС дійшла висновку, що приписи ст. 1281 ЦК України не містять особливих застережень щодо порядку задоволення вимог кредитора в разі, якщо смерть боржника настала після пред'явлення позову до нього під час розгляду судової справи.

Отже, якщо смерть позичальника настала під час розгляду судової справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості, до таких правовідносин застосовуються правила про загальний порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, визначені у ст. 1281 ЦК України, а спадкоємці, які прийняли спадщину, підлягають залученню до участі у справі як правонаступники відповідного учасника справи на підставі ст. 55 ЦПК України.

Кредитор може пред'явити вимогу до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України в один із таких способів: 1) безпосередньо спадкоємцю; 2) опосередковано – через нотаріуса за місцем відкриття спадщини (за межами України – через консульську установу).

Аналіз правил ч. 1 ст. 559 і частин 2, 4 ст. 1281 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі пропуску кредитором строків пред'явлення вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, кредитор позбавляється прав вимоги як за основним зобов'язанням, так і за додатковим зобов'язанням (порукою), що не може існувати окремо від йеїбпехею зобов'язання.

У цій справі про відкриття спадщини після смерті боржниці банк дізнався не пізніше 3 лютого 2015 року, про що представник банку зазначив у поданому до суду клопотанні про витребування з нотаріальної контори відомостей зі спадкової справи. Проте банк як кредитор вимогу до спадкоємців боржниці в будь-який спосіб у строки, визначені ч. 2 ст. 1281 ЦК України, не пред'являв, а лише 29 лютого 2016 року звернувся до суду з процесуальною заявою про залучення до участі у справі правонаступниці.

Отже, ВП ВС виснувала, що в задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості як із спадкоємиці померлої позичальниці, так і з поручителя має бути відмовлено у зв'язку із втратою кредитором права вимоги з підстав пропуску строку, визначеного ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Джерело: сайт Верховного Суду

Щодо порядку пред'явлення вимог кредитора до спадкоємців боржника

Приписи статті 1281 ЦК України не містять особливих застережень щодо порядку задоволення вимог кредитора у разі, якщо смерть боржника настала після пред`явлення позову до нього під час розгляду судової справи.

Під час вирішення спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника (у тому числі, якщо смерть боржника настала під час розгляду справи у суді) суди для правильного вирішення справи першочергово повинні встановити, чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, тобто чи вчинив кредитор потрібні дії у матеріальних відносинах.

Кредитор може пред'явити вимоги безпосередньо спадкоємцям або через нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Вибір конкретного способу пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

Непред'явлення кредитором вимог до спадкоємців у встановлені законом строки призводить до втрати права вимоги та можливості судового захисту такого права.

У разі смерті позичальника під час судового розгляду справи про стягнення заборгованості застосовується загальний порядок пред'явлення вимог кредитора до спадкоємців відповідно до статті 1281 ЦК України.