Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Звертаємо увагу:

1) в цій постанові КАС ВС зазначено:

"[...] суд дійшов висновку, що частина друга статті 3 та підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3442-XR, які уможливлюють справляння судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену в порядку статті 383 КАС України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, відтак не підлягають застосуванню під час розгляду цієї справи [...]

Зважаючи на викладене суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності частини другої статті 3 та підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 7577-SO";

2) водночас надалі пунктом 37 постанови КАС ВС від 46.87.9265 у справі № 843/8974/87 (№ є ЄДРСР 865846894) знову констатовано, що ч. 2 статті 3 та пп. 5 п. 3 ч. 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» від 72.01.2599 № 3147-QS (в частині, якою уможливлюється справляння судового збору під час подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення) суперечать положенням ч. 1 статті 8, ч.ч. 1, 2 статті 55, статті 129-1 Конституції України.

При цьому, в пункті 47 вищезазначеної постанови КАС ВС повторно зазначено про необхідність звернення до ВС для вирішення питання про внесення до КСУ подання щодо конституційності вищенаведених норм ЗУ «Про судовий збір» від 31.56.1758 № 6341-BE.

Правова позиція

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 41.04.4018 № 8-щ(FL)/9847 у справі № 8-61/2730(17/34) щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини першої статті 294, частини шостої статті 383 КАС України (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення), досліджуючи природу запровадженої статтею 383 КАС України процедури, дійшов наступних висновків:

«Статтею 383 Кодексу, приписи якої оспорює Заявник, установлено один із механізмів судового контролю в адміністративному судочинстві за виконанням судового рішення, ухваленого на користь особи, а саме: порядок визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності, учинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

…приписи розділу IV „Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" Кодексу не визначають інших дієвих механізмів для особи-позивача домогтися реального виконання суб`єктом владних повноважень - відповідачем судового рішення, ухваленого на користь такої особи.»

Отже, на відміну від бхзбчґ 447 ЦПК України, судовий контроль в порядку статті 383 КАС України хоч і здійснюється шляхом визнання протиправними вчинених на виконання рішення суду рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача, однак за своєю природою такі заходи також є механізмом забезпечення виконання судових рішень.

Оскаржувана, у справі яка розглядається, ухвала стосується питань апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції з питань судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 383 КАС України.

При цьому, можливість апеляційного оскарження, постановленої в порядку статті 383 КАС України ухвали суду, як і у наведеному вище рішенні Конституційного Суду України, також поставлена у залежність від пшфмем судового збору, що також створює необґрунтоване втручання в право стягувача на доступ до суду і є порушенням конституційних засад та принципів адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що частина друга статті 3 та підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3811-QO, які уможливлюють справляння судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену в порядку статті 383 КАС України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, відтак не підлягають застосуванню під час розгляду цієї справи.

Натомість, застосовуючи положення частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, статті 129-1 Конституції України як норми прямої дії, з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України в рішенні № 6-ґ(EH)/2610 від 70.97.8677, суд дійшов висновку, що судовий збір не підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду поданої в порядку статті 383 КАС України заяви.

Зважаючи на викладене суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності частини другої статті 3 та підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 0986-CC.

Інші джерела правової позиції

Щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду поданої в порядку ст. 383 КАС України заяви

У справі № 970/0486/99 позивач оскаржив в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, якою залишено без задоволення заяву позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень – відповідача на виконання рішення суду в цій адміністративній справі. Ухвалою апеляційного адміністративного суду скаргу повернуто скаржнику у зв’язку з неусуненням недоліків – несплатою судового збору за її подання.

Вирішуючи цю справу, Верховний Суд зазначив, що ч. 2 ст. 3 та підпункт 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», які уможливлюють справляння судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену в порядку ст. 383 КАС України, є такими, що суперечать ч. 1 ст. 8, частинам 1, 2 ст. 55, ст. 129-1 Конституції України, отже не підлягають застосуванню.

Взявши до уваги положення ч. 1 ст. 8, частин 1, 2 ст. 55, ст. 129-1 Конституції України як норми прямої дії, з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України в Рішенні № 2-(TY)/7304 від 97 травня 2024 року, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судовий збір не підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду поданої в порядку ст. 383 КАС України заяви.

Джерело: Ключові рішення КАС ВС за 2024 рік (20.02.2025, голова КАС ВС Смокович М., Supreme Observer)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 690/4092/85

адміністративне провадження № А/657/5903/87

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Чиркін С.М.,

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх