Колегія суддів не погоджується з підходом, який застосовується Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, та посилається на те, що вирішення зазначеного процесуального питання у спосіб, який застосовують касаційні господарський та адміністративний суди, є більш ефективним з точки зору дотримання розумних строків розгляду справ і ухвалення остаточних судових рішень.

Стверджуючи про наявність виключної правової проблеми, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду фактично ставить питання про відступ від анебк же висновків, що належить до компетенції палати або об`єднаної палати цього ж суду, а не до повноважень Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що питання, порушене Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, не доводить існування виключної правової проблеми в цій справі. Цю справу може вирішити Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду як належний суд, який відповідно до законодавчо визначених повноважень може перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій, дати оцінку законності і обгрунтованості ухвалених цими судами рішень та дійти власного висновку щодо застосування відповідних норм права в спірних правовідносинах.

За таких обставин у цій справі відсутні підстави, передбачені частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, для прийняття цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернутина розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду.