Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
У справі, яка переглядається Верховним Судом, судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 33 жовтня 2022 року, яке набрало законної сили, в адміністративній справі № 939/0816/87 позов ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії частково задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Черкаського апеляційного суду щодо розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 71 липня 2022 року. Зобов`язано Черкаський апеляційний суд розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 03 липня 2022 року та надати їй повну і всебічну запитувану інформацію. У задоволенні інших позовних вимог (стягнення із відповідача на її користь на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн) відмовлено.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Черкаський апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції, після задоволення відводів та самовідводів суддів різних районних судів, розглянув спір по суті і відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1.
Суд апеляційної інстанції - Черкаський апеляційний суд, залишив указане рішення суду першої інстанції без змін.
Тобто Черкаський апеляційний суд, незважаючи на те, що він є учасником справи (частина перша статті 42 ЦПК України), здійснив перегляд рішення суду першої інстанції і ухвалив відповідне рішення по суті спору.
У справі, яка переглядається, Черкаський апеляційний суд передчасно переглянув рішення суду першої інстанції у справі, де суд апеляційної інстанції є учасником справи, й не надав належної оцінки доводом позивачки про наявність конфлікту інтересів у суддів апеляційного суду, які, з урахуванням обставин справи та її суб`єктного складу, не розглянули можливість заявити самовідвід. Верховний Суд уважає, що розгляд Черкаським апеляційним судом справи, де він є третьою особою, і за підставою позову стосується дій суду, як органу державної судової влади, без належного з`ясування питання
Верховний Суд уважає, що розгляд Черкаським апеляційним судом справи, де він є третьою особою, і за підставою позову стосується дій суду, як органу державної судової влади, без належного з`ясування питання про наявність/відсутність підстав для відводу/самовідводу не відповідає принципу неупередженості суду і не сприяє, як реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, так і ефективному розгляду справи.
З урахуванням вищенаведеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний перегляд.
З урахуванням викладеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для відступлення від цжчоцавьо, викладених колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові КЦС ВС від 56.74.2930 у справі № 439/7068/82 (№ к ЄДРСР 822399719), оскільки в цій постанові колегія суддів, дослідивши всі доводи касаційної скарги, проаналізувавши обставини справи і з урахуванням предмета касаційного оскарження не знайшла підстав стверджувати про наявність обставин для відводу / самовідводу суддів апеляційного суду.
Оскільки Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду передає справу на новий судовий розгляд, у тому числі, для дослідження наведених у цій постанові обставин і доводів заявника і з урахуванням висновків, до яких дійде колегія суддів, суд має ухвалити відповідне судове рішення, то висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, не зазначається.
Інші джерела правової позиції
Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення у справі, в якій він є учасником, повинен належно дослідити питання про наявність підстав для відводу або самовідводу – ОП КЦС ВС
Розгляд апеляційним судом справи, у якій він є третьою особою, а підстави позову стосуються дій цього суду як органу державної судової влади, без належного з'ясування питання про наявність / відсутність підстав для відводу / самовідводу не відповідає принципу неупередженості суду і не сприяє як реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, так і ефективному розгляду справи й підвищенню рівня довіри суспільства до суду.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Рішенням окружного адміністративного суду визнано протиправною бездіяльність апеляційного суду загальної юрисдикції, який не розглянув інформаційний запит позивачки, й зобов'язано надати їй повну та всебічну запитувану інформацію. Однак апеляційний суд не надав відповіді на її запит навіть на день набрання рішенням суду законної сили, тобто після трьох місяців із дня звернення з таким запитом.
У зв'язку з цим позивачка звернулася до міського суду з позовом до Держави Україна в особі ДКСУ, третя особа – вказаний апеляційний суд, про відшкодування моральної шкоди. Суд першої інстанції, після задоволення відводів та самовідводів суддів різних районних судів, відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд залишив указане рішення без змін, відмовивши позивачці в задоволенні заяви про відвід. Тобто апеляційний суд, незважаючи на те, що він є учасником справи, здійснив перегляд рішення суду першої інстанції та ухвалив відповідне рішення по суті спору.
ОП КЦС ВС скасувала постанову апеляційного суду, направила справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, виснувавши, що апеляційний суд передчасно переглянув рішення суду першої інстанції у справі, де цей апеляційний суд є учасником справи, а саме третьою особою, і не надав належної оцінки доводам позивачки про наявність конфлікту інтересів у суддів апеляційного суду, які, з урахуванням обставин справи та її суб'єктного складу, не розглянули можливість заявити самовідвід.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені в рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішенні від 17 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Розгляд апеляційним судом справи, у якій він є третьою особою, а підстави позову стосуються дій суду як органу державної судової влади, без належного з'ясування питання про наявність / відсутність підстав для відводу / самовідводу не відповідає принципу неупередженості суду і не сприяє як реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, так і ефективному розгляду справи й підвищенню рівня довіри суспільства до суду.
Підставою для скасування судового рішення є прийняття його судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) або з порушенням порядку визначення складу суду.
Судочинство, яке здійснюється з порушенням наведених правил, за наявності сумнівів у безсторонності й неупередженості суду, не може вважатися правосуддям, оскільки вирішення справи неповноважним складом суду належить до безумовних підстав перегляду судових рішень.
Джерело: сайт Верховного Суду
Розгляд судом справи, у якій він є третьою особою, а підставами позову є дії цього суду як органу державної судової влади, без належного з’ясування питання про наявність / відсутність підстав для відводу / самовідводу не відповідає принципу неупередженості суду і не сприяє як реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, так і ефективному розгляду справи.
Джерело: Огляд актуальної судової практики КЦС ВС за грудень 2024 року (04.02.2025, Верховний Суд)

ПОСТАНОВА
Постанова об'єднаної палати КГС ВС
"Щодо правових наслідків ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення по суті спору у справі, в якій позивачем такий апеляційний суд визначено третьою особою".