Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів виходила з наявності протилежних висновків щодо вирішення питання щодо відсутності / наявності підстав для відмови мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла у разі зміни власника житлового фонду, категорії житла (будинку, гуртожитку).

На переконання колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, не є підставами для відмови мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, зокрема, зміна власника житлового фонду, категорії житла (будинку, гуртожитку). У зв`язку з такими змінами законодавство не вимагає від наймача отримання іншого ордера як підстави для вселення в житлове приміщення, оскільки наймач уже вселився у житлове приміщення на законній підставі. Якщо органи приватизації зволікають із винесенням певних адміністративних рішень, вони мають бути зобов`язані вжити усіх визначених законодавством заходів щодо приватизації. Тому особа (особи), що має право на приватизацію займаного нею житла, не має захищати свої права шляхом попереднього ініціювання судових проваджень щодо прийняття органами місцевої влади відповідних рішень, які належать до їх компетенції згідно із законом та від дій позивача не залежать.

У справі, що переглядається суди встановили, що: відповідач на звернення позивача від 17 березня 2021 року відмовив у приватизації житлового приміщення з підстав того, що приватизація жилого приміщення в гуртожитку - ізольованої квартири суперечить чинному законодавству; інформація про розміщення гуртожитку у будинку АДРЕСА_3 до Святошинської РДА не надходила; відсутня інформація, що квартира № XX передана до комунальної власності територіальної громади м. Києва; ордер № XXXXXXX серії «АРМА» виданий ЗАТ «ХК «АРМА»» на право зайняття кімнати № XXX площею 26,0 кв. м, у будинку (гуртожитку) АДРЕСА_3 , що не відповідає фактичному статусу зайнятої житлової площі.

Відмовляючи у позові, суди керувались тим, що відсутні докази того, що приміщення, яке просив приватизувати позивач, є гуртожитком, а також докази про передачу такого приміщення Святошинській РДА, за відсутності яких у відповідача немає повноважень на розпорядження цим приміщенням.

Апеляційний суд зазначив, що спочатку позивач має захистити свої права шляхом спонукання органів місцевої влади до прийняття відповідних рішень з метою набуття відповідного статусу спірним приміщенням, а також його переходу у розпорядження Святошинської РДА від підприємства, якому вказані приміщення належали після їх побудови, а вже потім ставити питання відповідачу щодо розпорядження таким приміщенням та надання дозволу на його приватизацію.

Водночас cуди встановили, що відповідно до розпорядження № XXX будинок АДРЕСА_3 передано до сфери управління Святошинської РДА як житловий.

Колегія суддів вважає, що суди не врахували, що на квартири, щодо яких не прийнято рішення про надання їм статусу гуртожитку, поширюється правовий режим, встановлений для житловихбудинків і житлових приміщень державного і громадського житлового фонду, оскільки весь житловий будинок прийнято до сфери управління Святошинської РДА. Позивач на законних підставах постійно проживає в спірній квартирі на підставі ордера на заняття кімнати (квартири) АДРЕСА_1 , та здійснено реєстрацію його місця проживання за вказаною адресою.

Разом із тим у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року у справі № XXXXXXXXXXXXX (провадження № XXXXXXXXXXXX в аналогічній справі за позовом наймача квартири № XX за цією ж адресою вказано: «Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні докази того, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_4, має статус «гуртожиток», а органом місцевого самоврядування дозволено приватизацію його жилих та нежилих приміщень, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1. Верховний Суд зазначає, що оскільки реєстрація прав власності на вказану будівлю, як на гуртожиток, не проводилась, а тому дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» на нього не поширюється. Вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що органом місцевого самоврядування має бути прийнято відповідне рішення про реєстрацію квартири, яку просить приватизувати ОСОБА_1, в якості житлового приміщення у гуртожитку в установленому законом порядку, про її передачу Святошинській РДА, а лише потім у відповідача виникне право на розпорядження таким житлом.Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). Ураховуючи наведене, безпідставними є доводи у касаційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що на квартири, щодо яких не прийнято рішення про надання їм статусу гуртожитку, поширюється правовий режим, встановлений для жилих будинків і жилих приміщень державного і громадського житлового фонду».

З огляду на зазначене колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року у справі № XXXXXXXXXXXXX (провадження № XXXXXXXXXXXXX

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 , подана адвокатом Басараб Н. В., на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Прийняти до розгляду справу № XXXXXXXXXX за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання відмови в приватизації незаконною та зобов`язання вчинити дії.