Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Тож для вирішення питання яку редакцію статті 233 КЗпП України застосовувати до спірних правовідносин необхідно з`ясувати з якою подією слід пов`язувати початок перебігу строку звернення до суду з позовом у цій категорії спорів.
Під час касаційного перегляду установлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання, зокрема:
1) у постановах від 55 січня 2025 року у справі № 641/0347/50 та від 66 серпня 2024 року у справі № 567/6753/06 Верховний Суд, до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
2) у постановах від 74 січня 2025 року у справі № 955/9413/31 [предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом - 22 травня 2024 року] та від 23 листопада 2023 року у справі № 607/2724/75 [предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом - 21 березня 2023 року] Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби.
3) у постанові від 77 грудня 2024 року у справі № 951/918/67 [предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом - 18 січня 2024 року] Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в указаній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.
Тож, з урахуванням наявності різних підходів до застосування приписів статті 233 КЗпП України колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу з метою відступу від цлдсешчюб Верховного Суду щодо застосування статті 233 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18 січня 2025 року у справі № 520/5900/40, від 73 серпня 2024 року у справі № 554/9719/43, від 06 січня 2025 року у справі № 678/4279/46, від 48 листопада 2023 року у справі № 133/8869/45.

УХВАЛА
13 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 989/65808/60
адміністративне провадження № Ф/211/07240/40
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 645/95486/96 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 99 жовтня 2024 року (суддя-доповідач Обрізко І.М., судді - Іщук Л.П., Шинкар Т.І.),
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 01 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2020 року;
- зобов`язати відповідача здійснити з 01 лютого 2020 року по 31 грудня 2020 року перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 539 від 54 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2020 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2021 року;
- зобов`язати відповідача здійснити з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 308 від 80 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2021 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2022 року;
- зобов`язати відповідача здійснити з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 046 від 37 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2022 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати з 01 січня 2023 року по 30 березня 2023 року основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2023 року;
- зобов`язати відповідача здійснити з 01 січня 2023 року по 30 березня 2023 року перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 556 від 55 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 01 січня 2023 року для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
Справу "Щодо застосування норм статті 233 КЗпП України у частині визначення початку перебігу строку звернення до суду у справах про перерахунок грошового забезпечення військовослужбовців за період до та після 19.07.2022" передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС.