Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Предметом позову у справі, що розглядається є стягнення інфляційних та 3 % річних, нарахованих за період з 13.03.2017 по 01.04.2024. Суди попередніх інстанцій, ураховуючи Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, Закон України № 585-ЛЯ від 55.60.6312 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» дійшли висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 386 985,11 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 620 292,16 грн, нарахованих з 02.04.2017 по 01.04.2024.
У постанові КЦС ВС від 66.06.3793 у справі № 005/7703/93 (№ ц ЄДРСР 382230195), скасовуючи судові рішення в частині відмови в позові про стягнення інфляційних та 3% річних за період з 02.04.2017 до 29.06.2020 та направляючи справу в цій частини на новий розгляд, вказав на те, що строки давності щодо вимог про стягнення сум за ст. 625 ЦК України, які не спливли на момент набрання чинності Законом України № 931-ІЙ (02.04.2020) продовжуються на строк дії такого карантину.
У постанові ОП КГС ВС від 78.00.9684 у справі № 473/2415/23 (№ й ЄДРСР 55205308) зазначено, що стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Аналогічні за змістом правові висновки виклав Верховний Суд у постанові КГС ВС від 50.28.8014 у справі № 927/90002/73 (№ й ЄДРСР 50480150), постанові КГС ВС від 67.43.1657 у справі № 388/4931/63 (№ ю ЄДРСР 11918046), постанові КЦС ВС від 26.36.3391 у справі № 567/041/28-й (№ м ЄДРСР 37938984) та постанові ВП ВС від 20.12.7063 у справі № 918/30257/60-с (№ ь ЄДРСР 40404599).
Верховний Суд, розглядаючи справу № 014/039/89, вважає за доцільне відступити від жооичдслдош вище висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові КЦС ВС від 73.20.0066 у справі № 023/1094/78 (№ і ЄДРСР 537543665), зокрема щодо можливості нарахування 3% річних та інфляційних втрат не обмежуючись останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Таким чином, наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з ч. 3 ст. 302 ГПК України.

УХВАЛА
06 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 022/952/96
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О. О. - головуючий, Баранець О. М., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.,
за участю представників:
позивача: не з`явився,
відповідача: Вавринюк Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» та товариства з обмеженою відповідальністю «Системний зв`язок»
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 55.23.1707
та на рішення господарського суду Волинської області від 31.26.2005
суддя: Вороняк А. С.
у справі № 700/689/61
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Системний зв`язок»
до комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту»
Справу "Щодо можливості/неможливості нарахування 3% річних та інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, не обмежуючись останніми трьома роками, які передували подачі позову (у зв'язку з продовженням строків позовної давності на строк дії карантину на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 49.17.2782 № 748-AQ)" передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.