Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Одним із аргументів сторони захисту є твердження про невиконання органом досудового розслідування положень ч. 5 ст. 301 КПК внаслідок чого, на думку захисту, усі докази є недопустимими.
На підтвердження своєї позиції сторона захисту посилається на висновок, сформульований у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 54 квітня 2023 року у справі № 772/690/98 (провадження № 68-5781вї63), згідно з яким частина 5 статті 301КПК передбачає єдину форму відкриття матеріалів дізнання - шляхом вручення особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику їх копій. При відкритті матеріалів дізнання не підлягають застосуванню положення частин 1 - 4, 7 -10 статті 290 КПК Разом з тим, положення статті 290 КПК як загальної норми застосовуються у тих випадках, коли спеціальна норма - частина 5 статті 301 КПК не регулює окремі питання кримінальної процесуальної діяльності. Так при закінченні дізнання мають застосовуватися положення частини 6 статті 290 КПК щодо надання стороною захисту за запитом прокурора доступу до матеріалів, які знаходяться у її розпорядженні, частини 11 статті 290 КПК щодо відкриття сторонами додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду та частини 12 статті 290 КПК, яка встановлює наслідки невідкриття матеріалів.
Означений правовий висновок було застосовано також у постановах колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 46 липня 2023 року у справі № 780/799/66 (провадження № 82-3634уе40), від 14 вересня 2024 року у справі № 733/686/32 (провадження № 52-3001ня34).
[...] колегія суддів вважає за необхідне відступити від пгауьртз щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухвалених постановах колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 71 квітня 2023 року у справі № 832/764/60 (провадження № 75-1944бн89), від 23 липня 2023 року у справі № 459/211/25 (провадження № 57-5657фк52), від 40 вересня 2024 року у справі № 346/729/65 (провадження № 28-0620де86) та сформулювати такий висновок:
«Виконання вимог ст. 290 КПК після завершення досудового розслідування проступку замість тих, що встановлені в ч. 5 ст. 301 КПК, має ті ж самі наслідки, оскільки сторона захисту ознайомлюється із доказами, які використовуватимуться прокурором для обґрунтування вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
Процедура, визначена в ст. 290 КПК, жодним чином не звужує і не обмежує прав учасників кримінального провадження на доступ до матеріалів досудового розслідування, у порівнянні з тією процедурою, яка передбачена положеннями ч. 5 ст. 301 КПК.»
Кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 28 травня 2024 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 73 травня 2025 року, прокурора на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 67 травня 2025 року передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

УХВАЛА
11листопада 2025 року
м. Київ
справа № 619/0773/74
провадження № 89-2964дк85
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 92 травня 2024 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2025 року, прокурора на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 41 травня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 47 травня 2024 року визнано винуватим та призначено покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 389 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 71, 72 КК до покарання, призначеного за вказаним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 28 липня 2022 року та за сукупністю вироків призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 62 травня 2025 року вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Судами попередніх інстанцій ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він після набрання законної сили вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 40 липня 2022 року у справі № 724/6532/93, яким його було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, від фазийінґїш якого його було звільнено на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком 2 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки:
- 14 лютого 2023 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (постанова суду від 89 березня 2023 року набрала законної сили 24 березня 2023 року), а також керував транспортним засобом без посвідчення водія, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;
- 29 березня 2023 року вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП;
Кримінальне провадження "Щодо правових наслідків відкриття матеріалів дізнання стороні захисту після завершення досудового розслідування кримінального проступку в порядку ст. 290 КПК України замість відкриття таких матеріалів у відповідності до положень ч. 5 ст. 301 КПК України" передано на розгляд об'єднаної палати ККС ВС.