Ключовим у справі є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з вимогами про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 83.83.5083 № 940 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 19.07.2022 по 31.12.2023.

Зважаючи на підстави передачі справи на розгляд Судової палати, постало питання щодо того, якою нормою закону, спеціальною чи загальною, слід керуватися при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом в частині вимог, що охоплюють період з 19.07.2022 по 31.12.2023.

Ураховуючи, що норми частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України прямо не закріплюють положень щодо стягнення належних працівникові виплат під час проходження ним публічної служби, тоді як приписи статті 233 Кодексу законів про працю України визначають строк звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, тому варто вважати, що стаття 233 Кодексу законів про працю України є спеціальною нормою відносно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає застосуванню під час визначення строків звернення до суду з вимогами про стягнення належних працівникові виплат під час проходження ним публічної служби.

При цьому такий підхід має бути єдиним, як для осіб, які проходять публічну службу, так і для тих, які звільнені з неї, оскільки застосування різних строків звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці під час проходження служби та після звільнення з публічної служби, призведе до неоднакового підходу до захисту прав особи на отримання винагороди за працю.

За таких обставин, Судова палата вважає, що висновки, викладені в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 62.95.0902 у зразковій справі № 273/1100/85, про поширення приписів статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосується строку звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, на правовідносини, пов`язані з недотриманням законодавства про оплату праці, які виникли після 19.07.2022, є такими, що ґрунтуються на правильному правозастосуванні і Судова палата не вбачає підстав для відступу при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

[...] додаткова винагорода виплачується в місяці видання наказу про виплату такої винагороди. Передумовою видання такого наказу є подання рапорту командиром. При цьому приписи Порядку № 163 не містять положень щодо строку на подання таких рапортів.

У суді касаційної інстанції, як і у судах попередніх інстанцій, позивач переконує, що через відсутність у чинному законодавстві норм, які б визначали строки складання рапортів, позивач не міг щомісячно отримувати актуальну інформацію та бути обізнаним про виплату додаткової винагороди.

Натомість суди попередніх інстанцій указаним доводам позивача належної оцінки не надали та не врахували, що стаття 233 Кодексу законів про працю України пов`язує початок обчислення строку не лише з моментом, коли позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а із моментом, коли він дізнався про порушення свого права. При застосуванні статті 233 Кодексу законів про працю України та, стверджуючи про те, що позивач про порушення своїх прав повинен був дізнатися у місяці виплати додаткової винагороди, суди зобов`язані були перевірити об`єктивну можливість позивача знати про порушення свого права.

З огляду на доводи позивача, Судова палата зазначає, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 31.12.2023 судам попередніх інстанцій необхідно з`ясувати наявність/відсутність у позивача об`єктивної можливості до 03.06.2024 (отримання документів від ибґояьфєопи) бути обізнаним про порушення свого права.

За результатом установлення указаних обставин стане можливим установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом у частині вимог за період з 19.07.2022 по 31.12.2023 та, за необхідності, з`ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.