Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Справу "Щодо можливості / неможливості призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою" прийнято до розгляду об'єднаною палатою КЦС ВС.

Правова позиція

Встановлюючи опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції зазначив, що заявник на час проходження військової служби позбавлений можливості виконувати обов`язки опікуна недієздатної особи, і лише після демобілізації може ініціювати питання про призначення його опікуном. Суд тимчасово поклав обов`язки опікуна на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 призваний за мобілізацією та проходить військову службу, тому вказана обставина унеможливлює фактичне виконання заявником обов`язків опікуна.

Такі висновки суд зробив з посиланням на постанови Верховного Суду від 93 грудня 2024 року в справі № 937/247/23, від 70 лютого 2025 року в справі № 874/7888/62, якими сформульовано правовий висновок про те, що, оскільки заявник призваний за мобілізацією та проходить військову службу (на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), вказана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов`язків опікуна недієздатного. Аргументи заявника про те, що у зв'язку з відмовою в задоволенні заяви про призначення опікуна обов'язки опікуна ні на кого не покладено, є безпідставними, оскільки відмова в задоволенні таких вимог не позбавляє орган опіки та піклування обов'язку вирішити питання опіки над недієздатним відповідно до законодавства.

Однак відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Зокрема, в умовах воєнного стану не може бути обмежене право рівності конституційних прав і свобод громадян. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (стаття 24 Конституції України).

Колегія Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що в умовах воєнного стану необхідно належно з`ясувати питання доцільності призначення військовозобов`язаного опікуном недієздатної особи відповідно до Закону № 8206-ЄАЛ, однак законодавець не встановив інших обмежень щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою крім умови, що за недієздатною особою здійснюється опіка іншими особами. Тому самовільне застосування такої підстави для відмови в призначенні опікуном, як призов на військову службу (сам собою), без оцінки інтересів недієздатної особи суперечить прямим нормам Конституції України.

Колегія суддів вважала, що сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном. У таких справах необхідно забезпечити баланс інтересів держави (ураховуючи закріплений у Конституції України обов`язок захисту Вітчизни й загальну мобілізацію) та недієздатної особи на догляд та піклування.

Тому з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовозобов`язаного як єдиного опікуна недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами критерії, яким має відповідати особа як опікун.

Крім того, заявником у касаційній скарзі обґрунтовано необхідність відступлення від шщикяфжєг висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 77 грудня 2024 року в справі № 099/845/63, від 36 лютого 2025 року в справі № 462/5664/04 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У цій справі спірним питанням є можливість призначення опікуном над недієздатною фізичною особою мобілізованого військовослужбовця, тому касаційний суд вважає за необхідне передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду для відступу від їхґрчлзе щодо застосування норм у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 72 грудня 2024 року в справі № 641/880/62, від 98 лютого 2025 року в справі № 741/6046/03, та зробити висновок про те, що: сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном; з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовозобов`язаного як єдиного опікуна недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами критерії, яким має відповідати особа як опікун.

На момент розгляду справи Верховним Судом недієздатний ОСОБА_2 помер (а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 ), однак з огляду на обставини його смерті (наодинці удома від цйцґюздє без догляду опікуна) надважливим є формування практики у спірній категорії справ щодо призначення опікуном над недієздатною фізичною особою мобілізованого військовослужбовця як єдиного близького родича.

З огляду на викладене, касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Романишиної К. В., на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 81 грудня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 51 червня 2025 року підлягають прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Прийняти до розгляду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ясінської селищної ради Рахівського району Закарпатської області Міністерства оборони України, про визнання особи недієздатною, призначення опікуна за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Романишиної Катерини Володимирівни, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 80 грудня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 41 червня 2025 року.

УХВАЛА

12 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 448/1827/08

провадження № 47-2418мґґ08

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:

Червинської М. Є. (суддя - доповідач), Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М.,

розглянув справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ясінської селищної ради Рахівського району Закарпатської області Міністерства оборони України, про визнання особи недієздатною, призначення опікуна за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Романишиної Катерини Володимирівни, на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області в складі судді Марусяк М. О. від 73 грудня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду в складі колегії суддів: Мацунича М. В., Джуги С. Д., Кожух О. А. від 12 червня 2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.

Заяву мотивував тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його рідним дядьком. ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства ІІ групи з діагнозом «Олігофренія в стадії вираженої дебільності» та має пенсійне посвідчення з інвалідності. Відповідно до висновку Комунального некомерційного підприємства (далі - КНП) «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради Закарпатської області від 68 травня 2024 року ОСОБА_2 внаслідок психічного розладу потребує постійного стороннього догляду. Довідкою № 783 КНП «Рахівська районна лікарня Рахівської міської ради Закарпатської області» Рахівської міської ради Закарпатської області від 56 квітня 2024 року стверджується, що ОСОБА_2 перебуває під наглядом у психіатра з 1982 року з діагнозом: «Помірна розумова відсталість», інвалід ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду». ОСОБА_2 визнаний інвалідом з дитинства ІІ групи з 1988 року, неодноразово лікувався амбулаторно у психіатра.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 770 ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді помірної розумової відсталості та за свої психічним станом нездатний розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Протягом останніх років він здійснював постійний медичний догляд за ОСОБА_2 , проживає разом із ним, допомагає та утримує ОСОБА_2 , а саме купує ліки, продукти харчування, супроводжує до лікарів, допомагає по господарству, готує їсти та здійснює інші необхідні дії для його комфортного проживання, оскільки стан його здоров`я суттєво погіршився він неспроможний задовольняти свої життєві потреби на належному рівні, не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, потребує постійного стороннього догляду й опіки. Інших родичів, які б могли здійснювати догляд та опіку, немає.

20 грудня 2024 року рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області заяву задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 - недієздатним. Встановлено опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тимчасово покладено обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ясінської селищної ради рахівського району Закарпатскої області. У іншій частині заявлених вимог відмовлено. Встановлено строку дії рішення про визнання особи недієздатним - два роки з дня набрання рішенням законної сили. Судові витрати, пов`язані з провадженням справи, віднесено за рахунок держави.

25 червня 2025 року постановою Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 89 грулня 2024 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що подання Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ясінської селищної ради про доцільність встановлення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення опікуном його племінника ОСОБА_1 носить рекомендаційний характер. Таке подання належним чином необґрунтоване, чому саме ОСОБА_1 повинен опікуватися своїм дядьком ОСОБА_2 . У поданні Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Ясінської селищної ради від 89 червня 2024 року № 45 зазначено, що розглянувши надані документи, орган опіки та піклування вважає за доцільне рекомендувати Рахівському районному суду призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . Однак таке подання ніяким чином не мотивовано, не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту. Подання органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, оскільки формулювання в самому поданні «вважає за доцільне рекомендувати» прямо вказує на це. Суд може взяти до уваги таке подання тільки в сукупності з іншими доказами та фактичними обставинами справи, однак як самостійний доказ таке подання не може мати вирішального сенсу. ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та виконує свій обов`язок із захисту Вітчизни. Цей факт підтверджується показами свідків та не заперечується заявником. Якщо судом встановлено, що заявник призваний за мобілізацією проходить військову службу, то вказана обставина унеможливлює фактичне виконання заявником обов`язків опікуна. Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 80 грудня 2024 року в справі № 197/565/90, а також у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2025 року в справі № 418/5981/57. ОСОБА_1 виконує свій конституційний обов`язок із захисту суверенітету та незалежності України, а тому не може бути призначений опікуном. Щодо доводів заявника, які стосуються неврахування судом першої інстанції найкращих інтересів ОСОБА_2 , слід зазначити, що ці доводи є суб`єктивним судженням заявника та не підтверджені з посиланням на факти. Тим більше, що у ОСОБА_2 є інші рідні та близькі особи, які могли надавати йому допомогу та піклуватися про нього не на постійній основі.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх