Предметом перевірки Верховного Суду, серед іншого, є висновки апеляційного суду про те, що обвинувачений заволодів частками статутного капіталу підприємства, які належать правонаступникам його померлого засновника, шляхом вчинення правочинів.

18 грудня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 939/888/89 (провадження № 51-87ум84) постановила рішення про відступ від аощіфрхд, викладеного в постанові від 01 березня 2023 року у справі № 825/27341/55-т, та резюмувала, що рішення загальних зборів учасників товариства не є правочинами в розумінні ст. 202 ЦК і мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) (пункти 142-143).

[...] з метою формування сталої судової практики щодо визначення поняття «вчинення правочинів» у кримінально-правовому сенсі, зокрема як способу вчинення злочину, передбаченого ст. 206-2 КК, колегія суддів вважає за доцільне передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від пвиекфец Великої Палати Верховного Суду, висловленого в постанові від 03 грудня 2024 року у справі № 297/539/18 (провадження № 38-48зи36).

При цьому колегія суддів уважає за необхідне сформувати правову позицію таким чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Під вчиненням правочину для кваліфікації за ст. 206-2 КК слід розуміти як його вчинення винуватою особою, так і забезпечення (організацію) нею вчинення такого правочину іншими особами; суспільно небезпечне діяння як складова об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 206-2 КК, полягає у вчиненні правочинів, які за зовнішніми ознаками є законними та за результатами яких настають певні юридичні наслідки; конкретний перелік правочинів, вчинення яких дозволяє кваліфікувати діяння за ст. 206-2 КК, законодавець не наводить, а тому він фактично не обмежений; особливостями таких правочинів є те, що у більшості випадків вони вчиняються у письмовій формі, оскільки стороною є юридична особа (статті 207, 208 ЦК), і вважається укладеними після внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських утворень або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ЄДР).

У цивілістичній літературі підкреслюється, що: правочинам притаманне правомірне вольове вчинення особою юридичних дій, спрямованих на створення конкретного правового результату для себе або інших осіб. Правочини слід відрізняти від зєїгя юридичних фактів - подій, фізичних дій, вчинків, правопорушень. До односторонніх правочинів, які характеризуються волевиявленням одного суб`єкта цивільних прав, належать видача довіреності, прийняття чи збереження речі, повідомлення одним співвласником інших співвласників про продаж своєї частки у спільній власності, публічне оголошення конкурсу на створення художнього твору, складання заповіту, прийняття спадщини або відмова від йеж, рішення зборів акціонерного товариства про збільшення чи зменшення статутного капіталу, рішення зборів виробничого кооперативу про виключення члена такого кооперативу.

З урахуванням наведеного рішення загальних зборів АФ «Славутич», ухвалені 02 січня 2018 року, про виключення ОСОБА_10 зі складу учасників підприємства у зв`язку з його смертю; відмову спадкоємцям померлого у прийнятті їх до складу учасників АФ «Славутич» і здійсненні з ними розрахунків відповідно до ст. 148 ЦК; проведення перерозподілу часток у статутному капіталі АФ «Славутич» із визначенням частки ОСОБА_6 у розмірі 100 % статутного капіталу є односторонніми правочинами, оскільки вони спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, як це передбачено ч. 1 ст. 202 ЦК. Так, відмову загальних зборів АФ «Славутич» прийняти спадкоємців покійного ОСОБА_10 до складу учасників підприємства, належить розглядати як дію, спрямовану на припинення права (таке рішення не дозволило спадкоємцям реалізувати їхнє право на частку в статутному капіталі підприємства). Рішення ж загальних зборів щодо перерозподілу часток у статутному капіталі АФ «Славутич» - це дія, спрямована на виникнення відповідного права вже у самого ОСОБА_6.

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду кримінальне провадження за касаційними скаргамизасудженого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 73 серпня 2021 року і вирок Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6.