Футорняк проти України — знакове рішення ЄСПЛ щодо права на компенсацію за знищене обстрілами майно

Джерело: Кушнір І., менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», sud.ua

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд погоджується з Урядом, що не було достатньої правової підстави ні в законодавстві, ні в судовій практиці для стверджуваного права заявника на компенсацію від держави за знищення його автомобіля, яке може бути захищене в судовому порядку. Звідси випливає, що заявник не може стверджувати, що, з огляду на стан українського законодавства на відповідний час та на даний час, він мав законні очікування на отримання такої компенсації з Державного бюджету. Звідси випливає, що ця частина скарги заявника за статтею 1 Протоколу № XX несумісною ratione materiae у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції. Оскільки заявник також скаржиться на те, що сама по собі неспроможність українського парламенту прийняти додаткове законодавство, яке передбачало б право на компенсацію, що підлягає примусовому виконанню, у ситуаціях, подібних до цієї, та встановлювало б умови та порядок здійснення такого права, сама по собі порушувала обов`язки держави-відповідача, що випливають зі статті 1 Протоколу № XXX Конвенції. 1 до Конвенції, Суд з самого початку підкреслює, що обов`язок держави захищати право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Протоколу № XXX Конвенції, не є абсолютним і не може виходити за межі того, що є розумним за даних обставин. Тим не менш, не маючи необхідності визначати, чи можна в обставинах цієї справи тлумачити статтю 1 Протоколу № XXX Конвенції як таку, що породжує зобов`язання запровадити механізм відшкодування шкоди, завданої терористичними актами,...

Повний правова позиція буде доступний після рєстрації облікового запису.