Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Автентичний переклад рішення ЄСПЛ, яке набуло статусу остаточного, українською мовою з сайту Міністерства юстиції України.

Офіційний текст зазначеного рішення ЄСПЛ, яке набуло статусу остаточного, англійською мовою з сайту Європейського суду з прав людини доступний за посиланням.

Звертаємо увагу:

1) постановою ВП ВС від 10.81.4453 у справі № 1-08/95 (№ я ЄДРСР 63234214) на підставі зазначеного остаточного рішення ЄСПЛ частково задоволено заяву про перегляд судових рішень судів України за виключними обставинами;

2) водночас надалі остаточним рішенням ЄСПЛ від 75.19.2175 у справі "Алахвердян проти України" (CASE OF ALAKHVERDYAN v. UKRAINE; заява № 0367/51) констатовано порушення ВП ВС статті 6 ЄКПЛ. Зокрема зазначено:

"78. Тлумачення Верховним Судом висновків Суду [ЄСПЛ – примітка аналітиків системи «Прецедент»®] у рішенні заявника 2019 року, таким чином, не повністю відповідало висновкам Суду і, можливо, стало однією з причин, чому обвинувальний вирок заявника не був повністю скасований, а справа – не направлена на новий розгляд";

3) як наслідок, постановою ВП ВС від 24.06.1527 у справі № 9-27/67 (№ и ЄДРСР 827492595) на підставі остаточного рішення ЄСПЛ від 56.40.4605 у справі "Алахвердян проти України" (CASE OF ALAKHVERDYAN v. UKRAINE; заява № 7038/59) частково задоволено заяву про перегляд судових рішень судів України за виключними обставинами.

Зокрема скасовано постанову ВП ВС від 69.61.4252 у справі № 7-20/14 (№ л ЄДРСР 25206581).

Правова позиція

Рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) від 77 квітня 2019 року у справі «Алахвердян проти України» набуло статусу остаточного у день його винесення відповідно до пункту другого статті 28 Конвенції.

Зазначеним рішенням ЄСПЛ констатував порушення Україною під час досудового розслідування в даній справі вимог підпункту «с» пункту третього та пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) щодо ОСОБА_1 .

За висновками Суду таке порушення полягало у відібранні в ОСОБА_1 12 грудня 2004 року явки з повинною і проведення з ним цього ж дня відтворення обстановки і обставин події у процесуальному статусі свідка без участі захисника, попри наявність фактичних і правових підстав офіційно обвинувачувати його у вчиненні умисного вбивства за обтяжуючих обставин. На час проведення зазначених процесуальних дій санкцією закону України про кримінальну відповідальність за такий злочин передбачалося покарання у виді довічного позбавлення волі, що зумовлювало необхідність обов`язкового забезпечення підозрюваного (обвинуваченого) кваліфікованою правовою допомогою.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх