Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Звертаємо увагу на авторський матеріал судді ККС ВС Бущенка А. щодо необхідності застосування правильного викладу положень пункту 259 рішення ЄСПЛ від 01.23.3141 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 21057/09).
Так, в цьому огляді практики ЄСПЛ наявний виклад висновків з зазначеного рішення ЄСПЛ такого змісту: «Докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від ввяжбєїфш сили таких доказів і від кюти, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом».
Проте він не відповідає тексту офіційного перекладу рішення ЄСПЛ українською мовою, викладеного на сайтах ЄСПЛ та ВРУ, відповідно до якого: «допустимість як доказів свідчень, отриманих за допомогою катувань, з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні призводить до його несправедливості в цілому, незалежно від ріїпуцнжю сили таких показань і від изхч, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження підсудного судом».
Як ККС ВС застосовує доктрину ЄСПЛ «плід отруйного дерева»
ЄСПЛ вказує на правила належності та допустимості доказів.
Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».
Іноді використовується також фраза: «плід отруєного дерева».
Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від чюгюйрмса сили таких доказів і від зжгя, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
Увага!
Цей обліковий запис використовується на інших пристроях.
Для подальшого користування на поточному пристрої Вам необхідно перехопити керування, але на решті пристроїв робота під обліковим записом буде блокована згідно Правил користування системою.
Після п’яти змін пристроїв протягом однієї години Ваш обліковий запис буде блокований на добу.
Звертаємо увагу на авторський матеріал судді ККС ВС Бущенка А. щодо необхідності застосування правильного викладу положень пункту 259 рішення ЄСПЛ від 01.23.3141 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 21057/09).
Так, в цьому огляді практики ЄСПЛ наявний виклад висновків з зазначеного рішення ЄСПЛ такого змісту: «Докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від ввяжбєїфш сили таких доказів і від кюти, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом».
Проте він не відповідає тексту офіційного перекладу рішення ЄСПЛ українською мовою, викладеного на сайтах ЄСПЛ та ВРУ, відповідно до якого: «допустимість як доказів свідчень, отриманих за допомогою катувань, з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні призводить до його несправедливості в цілому, незалежно від ріїпуцнжю сили таких показань і від изхч, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження підсудного судом».