Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № X ст.1)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ XXXXXX від 28.12.2014, ВВР, 2015, № XX ст.75
№ XXXXXXX від 05.03.2015, ВВР, 2015, № XX ст.140
№ XXXXXXX від 24.12.2015, ВВР, 2016, № X ст.58
№ XXXXXXX від 26.01.2016, ВВР, 2016, № XX ст.99
№ XXXXXXXX від 23.03.2017, ВВР, 2017, № XX ст.218
№ XXXXXXXX від 19.12.2017, ВВР, 2018, № XXX ст.43
№ XXXXXXXX від 08.02.2018, ВВР, 2018, № XX ст.59
№ XXXXX від 05.12.2019, ВВР, 2020, № XX ст.68
Кодексом
№ XXXXX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № X № X № X ст.48
Законами
№ XXXXX від 16.01.2020, ВВР, 2020, № XX ст.207
№ XXXXX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № XX ст.408
№ XXXXXX від 05.02.2021, ВВР, 2021, № XX ст.171
№ XXXXXX від 14.07.2021, ВВР, 2021, № XX ст.330
№ XXXXXX від 30.11.2021
№ XXXXXX від 15.12.2021
№ XXXXXX від 21.04.2022
№ XXXXXX від 18.07.2022
№ XXXXXX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2
№ XXXXXX від 21.09.2022
№ XXXXXX від 10.04.2023
№ XXXXXX від 11.04.2023
№ XXXXXX від 08.11.2023}

{У тексті Закону слова "дитина-інвалід" та "інвалід" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "дитина з інвалідністю" та "особа з інвалідністю" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № XXXXXXXX від 19.12.2017}

Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Стаття 1. Поняття внутрішньо переміщеної особи

1. Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

{Абзац перший частини першої статті 1 в редакції Закону № XXXXXXX від 24.12.2015}

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

2. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Стаття 2. Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб