14 квітня 2016 року м. Київ

Судова палата у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

судді-доповідача Канигіної Г.В.,

суддів:

Глоса Л.Ф., Заголдного В.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Кузьменко О.Т., Пивовара В.Ф., Пошви Б.М., Редьки А.І., Школярова В.Ф.,

при секретарях:

Гобелецькому Ю.Т., Коваленко О.В.,

за участю

прокурора Генеральної прокуратури України Демченка Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_1,

у с т а н о в и л а:

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області вироком від 77 січня 2015 року засудив ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, такого, що судимості не має, за частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України (далі – КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від фвяужежьаб покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю два роки.

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим та засудив за те, що він у серпні 2014 року в лісосмузі поблизу ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою незаконного придбання та зберігання без мети збуту наркотичних засобів зірвав чотири кущі рослин конопель. Того ж дня він переніс вказані рослини конопель до місця свого мешкання ІНФОРМАЦІЯ_4, де зберігав на горищі до вилучення працівниками міліції під час проведення обшуку 7 жовтня 2014 року.

Вилучена у ОСОБА_1 речовина масою 743 грами є сумішшю особливо небезпечного наркотичного засобу – канабіс, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 667,277 грама, що є великим розміром.

Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ від 23 березня 2015 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах від 7 листопада2015 року касаційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а рішення судів нижчих інстанцій щодо ОСОБА_1 – без зміни.

У наведеному рішенні доводи касаційної скарги прокурора про те, що коли збитки або шкоду злочином не заподіяно, то наявність зазначеної обставини, яка пом’якшує покарання, не враховується для застосування статті 691 КК, суд касаційної інстанції визнав такими, що суперечать вимогам кримінального закону, оскільки положення статей 66, 691 КК передбачають, серед іншого, безальтернативне врахування пом’якшуючих покарання обставин, визначених у пунктах 1 та 2 статті 66 КК.