Дата реєстрації в системі: 12.34.5678

Джерело: сайт Верховного Суду

З ухваленням КУзПБ змінився вектор справ про банкрутство. Тепер головна мета – не відновлення платоспроможності боржника, а захист кредиторів, зокрема шляхом використання інститутів банкрутства, які дають змогу шукати активи й погашати заборгованість. Водночас те, що вказаний Кодекс став більш прокредиторським, не означає, що процедури банкрутства не передбачають захист інтересів боржника, який полягає, наприклад, у введенні мораторію на задоволення вимог кредиторів, уникненні солідарної відповідальності керівника боржника чи можливості припинити зобов’язання через процедуру ліквідації.

Про це зауважив суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Сергій Жуков під час онлайн-зустрічі з правниками на тему «Банкрутство та неплатоспроможність: сама суть. Новітні тенденції судової практики Верховного Суду».

Спікер наголосив, що перевагою процедур банкрутства є те, що майно підприємства, придбане з дотриманням усіх процедур банкрутства, перестає мати свою історію і бути токсичним, а також стає привабливим для майбутнього інвестування.

Розповідаючи про основні характеристики таких судових процедур у справі про банкрутство, як процедура розпорядження майном боржника – юридичної особи та процедура реструктуризації боргів боржника – фізичної особи, суддя зазначив про одну важливу досудову процедуру банкрутства. Це досудова санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство. Вона ініціююється виключно боржником і є проявом добровільної згоди боржника та його кредиторів на врегулювання відносин стосовно заборгованості.

Щодо банкрутства юридичних осіб Сергій Жуков пояснив, що відкриття провадження у справі про банкрутство може відбуватися за ініціативою кредиторів або боржника. Незалежно від йюри, за чиєю ініціативою до господарського суду надійшла заява про відкриття провадження, є дві стадії руху такої заяви:

1) прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду в підготовчому засіданні;