Дата реєстрації в системі: 12.34.5678

Джерело: сайт Верховного Суду

Протягом 2022 року місцеві господарські суди України відкрили 9 725 проваджень у справах про банкрутство, що на 42 % менше, ніж у 2021 році. Зокрема, на розгляд надійшло 583 заяви про банкрутство юридичної особи (це на 28 % менше, ніж упродовж 2021 року); 419 заяв про неплатоспроможність фізичної особи (на 18,5 % менше, ніж у 2021 році); 2 367 заяв про грошові вимоги кредитора до боржника (на 50 % менше, ніж у 2021 році). Також надійшло 6 356 заяв щодо інших питань (затвердження планів санації, різноманітних майнових спорів за участю боржника), які становлять приблизно 65 % від жхчйтюрюу кількості проваджень, відритих у 2022 році.

Такі статистичні дані навів секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі ВС Олег Васьковський під час виступу на VІІІ Форумі із реструктуризації та банкрутства.

Говорячи про виклики воєнного часу для інституту банкрутства в Україні, спікер наголосив на тому, що попри складні умови процес банкрутства відбувається, і до того ж динамічно – про це свідчать цифри. Він додав, що справи про банкрутство розглядають 9 суддів КГС ВС, 65 судів апеляційних господарських судів та 142 судді місцевих господарських судів.

Спікер зазначив, що з метою забезпечення гарантій доступу до правосуддя у справах про банкрутство в умовах воєнного стану в Україні на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт № 8232 від 4 червня 2022 року, який прийнято за основу. За словами судді, норми цього проєкту зумовлені тенденціями щодо цифровізації та мораторизації. Останнє, зокрема, – з огляду на вимоги воєнного часу. Серед іншого, цією ініціативою пропонується передбачити можливість проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно в режимі відеоконференції; не застосувати відповідальність, передбачену ч. 6 ст. 34 КУзПБ, за несвоєчасне звернення органів управління до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Окреслюючи коло найпроблемніших питань, пов’язаних із початком воєнних дій на території України, Олег Васьковський зосередився на таких питаннях, як усунення недоліків та дотримання строків в умовах військової агресії російської федерації проти України; продовження строку досудової санації у зв’язку з наявністю бойових дій та введенням воєнного стану; оплата послуг ліквідатора за наявності майна та перебування боржника на окупованій території; включення до ліквідаційної маси окремих видів майна; інвентаризація майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції; примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів; відповідальність окремих юридичних осіб (АТ «Укрзалізниця», підприємств «Укроборонпрому» тощо).

Окрім того, Олег Васьковський навів практику Верховного Суду стосовно того, як потрібно реагувати на заяви, клопотання щодо поновлення процесуальних строків крізь призму воєнного стану. Ця практика свідчить про те, що самого посилання на воєнний стан недостатньо для того, щоб вважати пропуск процесуальних строків на оскарження до суду поважною причиною. У кожному випадку потрібно наводити конкретні фактичні обставини, які перешкоджали зверненню до суду. Також спікер розповів про судову практику щодо зміни строків виконання плану досудової санації у зв’язку з військовою агресією, щодо поновлення строку на розгляд грошових вимог до боржника та ін.

Насамкінець Олег Васьковський зупинився на питанні мораторію в межах справи про банкрутство. Він акцентував на важливості виконання та застосування механізму, який передбачений постановою КМУ від 7 березня 2022 року № 156 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації». Цією постановою установлений мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або, зокрема, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації. Спікер додав, що суди України у своїй практиці вже застосовують цей механізм, розглядаючи заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржників.

Детальніше із презентацією Олега Васьковського можна ознайомитися за посиланням: презентація.

Попри пандемію і повномасштабну агресію росії кількість справ стосовно відновлення платоспроможності фізичних осіб зростає. На цьому наголосив суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олександр Банасько. Запроваджуючи інститут банкрутства фізичних осіб у 2019 році, як зазначив спікер, законодавець керувався метою відновлення платоспроможності фізичної особи, основою для прийняття такого законодавства був соціальний ефект.