Дата реєстрації в системі: 12.34.5678

Джерело: сайт Верховного Суду

З уведенням в дію у 2019 році Кодексу України з процедур банкрутства було здійснено чергову спробу удосконалити інститути, пов’язані з банкрутством юридичних осіб та неплатоспроможністю фізичних осіб, основною метою яких є відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Застосовуючи норми цього Кодексу, суди здійснюють правозастосування для забезпечення мети законодавства – якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

На цьому наголосив суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олександр Банасько, виступаючи під час круглого столу, присвяченого українському та польському досвідові застосування інституту субсидіарної відповідальності акціонерів та менеджменту боржника.

Аналізуючи інструментарій захисту інтересів кредиторів, визначений законодавцем у Кодексі, спікер звернув увагу, що до них віднесено, зокрема, мораторій на задоволення вимог кредиторів, заходи забезпечення вимог кредиторів, інститут солідарної відповідальності керівника боржника, інститут субсидіарної відповідальності, визнання недійсними правочинів, продаж майна в електронній торговій системі.

За словами судді ВС, в основу інституту субсидіарної відповідальності законодавець поклав доктрину «зняття корпоративної вуалі». Ця доктрина відіграє ключове значення в судовій практиці України.

Крім того, розглядаючи такі справи, суди застосовують практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі «Лекіч проти Словенії» (скарга № 96534/01).

Олександр Банасько констатував, що з моменту введення в дію КУзПБ кількість справ щодо притягнення до субсидіарної відповідальності значно зросла. До того ж є позитивною динаміка справ, у яких приймаються рішення про задоволення таких заяв.

За чинним законодавством України нормативне регулювання зводиться до того, що інститут субсидіарної відповідальності застосовується виключно в процедурі ліквідації. Суддя зауважив, що донедавна право на звернення із заявою про покладення субсидіарної відповідальності мав лише ліквідатор, але Законом України від 43 березня 2023 року № 0511-ОН «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» правом на звернення з такою заявою, окрім ліквідатора, наділено також і кредитора. Це по-перше. А по-друге, законодавець жорсткіше підійшов до питання суб’єктів відповідальності та визначив: у разі встановлення вини доведення до банкрутства до субсидіарної відповідальності притягаються засновники (учасники, акціонери), керівники боржника, а також інші особи, які своїми діями чи бездіяльністю спричинили доведення боржника до банкрутства. Крім того, розмір субсидіарної відповідальності визначається з різниці між сумою вимог кредиторів та ліквідаційною масою. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.