Формування підходів до напрацювання засадничих критеріїв стратегії діяльності крізь призму
Після сорому із затриманням Всеволода Князєва дні суддів Верховного Суду заповнені кропіткою працею у чіткій відповідності до чинного законодавства. “Щоденна кропітка праця” звучить і у публічній комунікації ВС, і у його кулуарах. Ми розуміємо, що вдати, що нічого не відбувається, це теж стратегія. Але в нас є краща.
Після відомого пленуму по відстороненню колишнього голови Всеволода Князєва Верховний Суд зберігає олімпійський спокій щодо майже всіх подій у судовій системі.
Законопроєкти про перевірку суддів Верховного Суду, лист Білого дому зі списком реформ, зустріч активістів з послами G7, затримання чергового судді чергового районного суду на ймовірному хабарі, навантаження суддів Печерського суду в 600%, остаточна формула обрання суддів Конституційного Суду, шакалячий експрес з Твітеру, який вирушив до Ілона Маска, – всі ці та інші події ніщо у порівнянні з вічністю, в якій перебуває Верховний Суд.
Ми не вважаємо, що суд має реагувати на будь-які події, що відбуваються у вкрай насиченому інформаційному полі, але зафіксувати власну суб’єктність в умовах найбільш жорсткої кризи за весь час існування Суду – повинен.
Для цього потрібна стратегія. Вона як повітря необхідна і Верховному Суду, і судовій системі в цілому.
Оскільки над цим документом працювало троє юристів (доктор, кандидат наук і просто юрист – нескладно здогадатись, хто з цих трьох, власне, драфтив цей текст), почнемо з неочевидного питання – навіщо Суду взагалі потрібна стратегія?
Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
Увага!
Цей обліковий запис використовується на інших пристроях.
Для подальшого користування на поточному пристрої Вам необхідно перехопити керування, але на решті пристроїв робота під обліковим записом буде блокована згідно Правил користування системою.
Після п’яти змін пристроїв протягом однієї години Ваш обліковий запис буде блокований на добу.
