Дата реєстрації в системі: 12.34.5678

Джерело: сайт Верховного Суду

Про правові колізії в застосуванні фундаментальних прав і свобод говорили на міжнародній конференції

Правові джерела фундаментальних прав і свобод, національне законодавство, яке суперечить фундаментальним правам чи порушує їх, європейські рекомендації щодо судочинства та доброчесності, рішення Суду Європейського Союзу як орієнтир для національних судів – ці та інші питання були у фокусі уваги Міжнародної науково-практичної конференції «Правові колізії у застосуванні фундаментальних прав та свобод».

Під час відкриття конференції ініціаторка та модераторка – суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська зауважила, що питання вступу України до Європейського Союзу є тривалим процесом і водночас фундаментальною метою нашою країни. Так, 25 червня 2024 року було офіційно оголошено про початок переговорів про вступ до ЄС, а вже у вересні цього року відбулася двостороння сесія Україна – ЄС, присвячена розд. 23 щодо верховенства права та основоположних свобод. Вона зазначила, що, за оприлюдненою в пресі інформацією, Україна вже адаптувала майже 70 % законодавства до законодавства країн ЄС, самостійно взявши на себе такі зобов’язання. А тому, на переконання судді, необхідно постійно здійснювати аналіз застосування цього законодавства адміністративними судами країн – членів ЄС, зокрема в митній, податковій та виборчій сферах.

Наталія Блажівська висловила вдячність співорганізаторам заходу за можливість обговорення надважливої проблематики, яку необхідно опанувати не лише на теоретичному рівні, а й на рівні практичного застосування.

Співмодератор першої частини заходу – голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха подякував учасникам за те, що в такий складний для України час вони продовжують працювати на ниві державотворення і правозастосування, перейматися питаннями захисту прав людини та утвердження принципу верховенства права. Він висловив сподівання, що обговорення актуальних питань щодо застосування фундаментальних прав та свобод у колі компетентних і фахових експертів допоможе подолати правові колізії, які виникають у реаліях сьогодення.

Вітаючи учасників заходу, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович зазначив, що обговорення та аналіз питань правових колізій у праві є дуже актуальними, оскільки застосування фундаментальних прав і свобод у національній правовій системі має відповідати міжнародним стандартам, практиці європейських країн.

Динамічний розвиток суспільно-правових відносин зумовлює прийняття нових законодавчих актів і внесення змін до них, проте не завжди наявна повнота й точність їх регламентації. За словами очільника КАС ВС, системною проблемою є забезпечення належної правової якості законодавства, з чіткістю побудови правових норм, повнотою нормативно-правового регулювання, а також відсутністю колізійних положень та правових прогалин.

Михайло Смокович зауважив, що від юіячрдйу законодавчого регулювання та правильного й однакового розуміння, тлумачення і застосування законодавства залежить рівень захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від ляґеппцй з боку суб’єктів владних повноважень.

На переконання спікера, правові проблеми щодо застосування та захисту фундаментальних прав і свобод слід вирішувати з урахуванням принципу верховенства права, який є надважливим, особливо коли наявні правові колізії. Доповідач акцентував, що адміністративні суди першими в Україні почали у своїх судових рішеннях посилатися на рішення ЄСПЛ та Суду ЄС. Право Європейського Союзу, практика Європейського суду з прав людини, рішення Суду Європейського Союзу – орієнтир для національних судів, у тому числі й для вирішення правових колізій, наголосив Михайло Смокович.

У національній системі права має бути однаковим розуміння, тлумачення та застосування положень матеріального й процесуального права з урахуванням міжнародних правових стандартів. Має формуватися єдина судова практика за умов гарантування об'єктивності та прогнозованості, справедливості правосуддя, рівності всіх громадян перед законом і судом. Адже єдність судової практики – запорука довіри демократичного суспільства до судової системи.