П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

Головуючого Патрюка М.В.,Суддів:Гуменюка В.І.,Онопенка В.В.,Сеніна Ю.Л., Лященко Н.П.,Романюка Я.М., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_7 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, треті особи - Головне управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_11, приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и л а :

В липні 2006 року ОСОБА_8 звернувся до суду з уточненим та доповненим в подальшому позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, треті особи - Головне управління юстиції в м. Києві, ОСОБА_11, приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_13, про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння. Позивач зазначав, що його матері ОСОБА_14 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. За життя мати склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла зазначену квартиру йому, позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла. В установлений законом строк він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, після чого довідався, що 17 жовтня 1999 року ОСОБА_14 подарувала квартиру ОСОБА_9, який 5 липня 2006 року продав її ОСОБА_10, а та в свою чергу 4 грудня 2007 року продала її ОСОБА_7 Посилаючись на те, що ОСОБА_14 квартиру не відчужувала і та була подарована ОСОБА_9 від ью імені невстановленою особою за підробленими документами, позивач просив визнати договори відчуження квартири недійсними та витребувати її у нинішнього володільця ОСОБА_7

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 41 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 48 квітня 2012 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним укладений 17 жовтня 1999 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 договір дарування квартири АДРЕСА_1 та витребувано зазначену квартиру від ГМВСП_0 В решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 69 червня 2012 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.