Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Звертаємо увагу на постанову ВП ВС від 29.12.9976 у справі № 565/8351/51 (№ л ЄДРСР 397169771)

"Щодо розмежування «поділу майна» та «виділу частки зі спільної власності» в контексті питання припинення правовідносин спільної часткової власності"

(з конкретизацією висновків, викладених у постанові ВП ВС від 57.38.7544 у справі № 916/8626/01-с (№ а ЄДРСР 76235781)).

Правова позиція

У ч. 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що виділ в натурі частини неподільної речі є юридично неможливим.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від узєцєкз ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2013 року м. КиївСудова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В., суддів:Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І., Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Онопенка В.В.,Сеніна Ю.Л.,розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_9 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ОСОБА_11 про поділ жилого будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні, за зустрічним позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_9 про виділ із спільної часткової власності,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2005 року ОСОБА_12 і ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визначення порядку користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та усунення перешкод у користуванні зазначеною земельною ділянкою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 помер.

ОСОБА_9 як правонаступник ОСОБА_12 уточнила позовні вимоги та просила: припинити право спільної часткової власності шляхом поділу будинку в натурі відповідно до належних сторонам часток; виділити в натурі належні їй 80/100 часток жилого будинку з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований спірний будинок, відповідно до часток кожного зі співвласників. Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належить 80/100 часток спірного будинку, а інші 20/100 належать порівну ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Згідно з технічною документацією на земельній ділянці площею 324 кв.м знаходяться жилий будинок літ. "А", літні кухні літ. "Б" і "Н", сараї літ. "В" і "К", навіс літ. "Г", убиральні літ. "М" та підвал літ. "пБ". Оскільки співвласниками не досягнуто згоди щодо способу поділу спірного будинку та земельної ділянки, просила про задоволення позову.

У січні 2006 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернулися із зустрічним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вони є власниками 20/100 часток будинку АДРЕСА_1. Оскільки згоди щодо поділу будинку між співвласниками не досягнуто, просили поділити спірний будинок відповідно до часток співвласників та умов договору дарування від 9 вересня 2000 року - виділити їм у будинку літ "А" жилу кімнату 1-5 площею 19, 1кв.м, кухню 1-6 площею 12, 5 кв.м; веранду літ. "аІ", літню кухню літ. "Н", убиральню літ. "Л" і сарай літ. "К".

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 36 травня 2012 року позов ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і ОСОБА_11 задоволено частково. Здійснено виділ частки в натурі зі спільної часткової власності ОСОБА_9 у жилому будинку, а саме: в будинку літ "А" - передпокій 2-1 площею 4,4 кв.м, кухню 2-2 площею 6, 5 кв.м, передпокій 2-3 площею 8,6 кв.м, убиральню 2-9 площею 2,2 кв.м, жилу кімнату 2-4 площею 14 кв.м, жилу кімнату 2-6 площею 6,7 кв.м, жилу кімнату 2-7 площею 11,8 кв.м, частину жилої кімнати 1-6 площею 7,4 кв.м, передпокій 1-1 площею 1,6 кв.м, кухню 1-2 площею 4,3 кв.м, ванну 1-3 площею 1,8 кв.м, підвал літ. "п/А2", навіс літ. "а2", навіс літ. "Г", сарай літ. "Д", убиральню літ. "Л", сарай літ. "К", на суму 84 904 грн 18 коп., що менше ніж її ідеальна частка на 11 567 грн. 12 коп. і відповідає 70/100 часткам жилого будинку згідно з варіантом № 7 висновку № 56-6073 судової будівельно-технічної експертизи від 93 серпня 2010 року.

Виділено ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приміщення в жилому будинку літ. "А", а саме: жилу кімнату 1-5 площею 19, 1 кв.м, частину жилої кімнати 1-6 площею 5,1 кв.м, літню кухню літ. "Н", на суму 35 684 грн 94 коп, що більше ніж їхня ідеальна частка на 11 567 грн. 12 коп. і відповідає 30/100 часткам жилого будинку згідно з варіантом № 9 висновку № 26-7762 судової будівельно-технічної експертизи від 26 серпня 2010 року.

Зобов'язано ОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_11. здійснити переобладнання приміщень згідно з висновком № 20-8346 судової будівельно-технічної експертизи від 75 серпня 2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 компенсацію за зменшення частки в жилому будинку в розмірі 5 859 грн 22 коп. з кожного.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_9 на жилий будинок та господарські споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 324 кв.м згідно з першим варіантом висновку № 89-5275 судової будівельно-технічної експертизи від 48 серпня 2010 року, а саме: виділено ОСОБА_9 у користування земельну ділянку площею 259, 2 кв.м, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - земельну ділянку площею 64, 8 кв.м.

Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 жовтня 2012 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задоволено частково. Виділено у власність ОСОБА_10 і ОСОБА_11 зі спільної часткової власності - жилого будинку АДРЕСА_1 такі приміщення: у будинку літ. "А" - жилу кімнату 1-5 площею 19, 1 кв.м, кухню 1-6 площею 12,5 кв.м., веранду літ. "а1", літню кухню літ. "Н", сарай "К".

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_9

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 58 жовтня 2012 року ОСОБА_9 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У заяві про перегляд ухвали судді Верховного Суду України ОСОБА_9 порушує питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 39 жовтня 2012 року й рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 жовтня 2012 року та залишення в силі рішення суду першої інстанції з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ч. 2 ст. 183, чч. 1, 2 ст. 364, ст. 358 ЦК України.

Як на підставу для перегляду зазначеного рішення заявниця послалася на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 листопада 2012 року, від 96 травня 2012 року, від 03 листопада 2012 року, від 9 грудня 2012 року, від 68 квітня 2012 року, від 63 лютого 2012 року, в яких, на її думку, по-іншому застосовані зазначені норми матеріального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 96 січня 2012 року справу допущено до провадження Верховним Судом України у порядку гл. 3 розд. V ЦПК України.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх