Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу

Верховна Рада України від імені Українського народу,

беручи до уваги резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № XXX (1996) від 27 червня 1996 року щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних режимів, № XXX (2006) від 25 січня 2006 року щодо необхідності міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів, резолюцію Парламентської Асамблеї ОБСЄ SC (09) 3 R від 29 червня - 3 липня 2009 року щодо неприпустимості звеличення тоталітарних режимів,

враховуючи, що Український народ зазнав величезних втрат у результаті вчинення злочинними комуністичним та націонал-соціалістичним (нацистським) тоталітарними режимами на території України злочинів геноциду, злочинів проти людяності, злочинів агресії, воєнних злочинів та інших порушень прав людини, наслідки яких дотепер остаточно не подолано,

беручи до уваги, що Український народ чинив опір іноземному пануванню та вів боротьбу за незалежність, наслідком якої стало відновлення української державності 24 серпня 1991 року,

визнаючи відповідальність демократичної, правової держави за відновлення історичної справедливості та вшанування пам’яті осіб, які боролися за незалежність України, та жертв тоталітарних режимів,

прагнучи до порозуміння навколо складних питань минулого, консолідації суспільства навколо спільної історії, цінностей людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права і дотримання прав людини,

розуміючи рашизм як новий різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного режиму СРСР та націонал-соціалізму (нацизму),

враховуючи, що у збройній агресії проти України, яка розпочалася у лютому 2014 року, держава-агресор маніпулює інтерпретаціями історичних подій,

розуміючи, що однією із складових збройної агресії Російської Федерації є прагнення позбавити українців їхньої історичної пам’яті,

враховуючи підвищення інтересу суспільства до історії, а надто історії України XX століття,

приймає цей Закон, яким визначає мету, основні принципи, завдання, правову основу державної політики національної пам’яті Українського народу, а також основні напрями діяльності суб’єктів політики національної пам’яті.