Про екстрену медичну допомогу

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № XX ст.340)

{Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
№ XXXXXX від 02.10.2012, ВВР, 2013, № XXXXX ст.458
Законами
№ XXXXXX від 18.06.2013, ВВР, 2014, № XX ст.242
№ XXXXXXX від 10.04.2014, ВВР, 2014, № XX ст.883
№ XXXXXXX від 10.11.2015, ВВР, 2015, № XX ст.482
№ XXXXXXX від 02.07.2015, ВВР, 2015, № XXXXX ст.379
№ XXXXXXXX від 18.01.2018, ВВР, 2018, № XX ст.68
№ XXXXX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № XX ст.295
№ XXXXX від 20.12.2019, ВВР, 2020, № XX ст.176
№ XXXXXX від 16.12.2020
№ XXXXXX від 16.12.2021
№ XXXXXX від 07.09.2022}

Цей Закон визначає організаційно-правові засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, та засади створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги - структурна одиниця станції екстреної (швидкої) медичної допомоги або центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завданням якої є надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані безпосередньо на місці події та під час перевезення такої людини до закладу охорони здоров’я відповідно до цього Закону;

2) виклик екстреної медичної допомоги - повідомлення про невідкладний стан людини і місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

3) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги - структурний підрозділ багатопрофільної лікарні, в якому у цілодобовому режимі забезпечується надання екстреної медичної допомоги;

4) домедична допомога - невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи;

5) екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я;