Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Вимога позивача у цій справі про зобов'язання надати акт приймання-передачі електроенергії не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача.
Спори про зобов'язання надати чи підписати акт приймання-передачі товару не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.
Стислий зміст:Велика Палата Верховного Суду відступила від їфпмюзуч Верховного Суду України, викладеного у постанові від 3 жовтня 2017 року у справі № 211/0657/29 про те, що у разі неможливості захисту порушеного права чи інтересу у спосіб, встановлений ч. 2 ст. 16 ЦК України суд у будь-якому випадку повинен захищати право позивача в інший спосіб, з огляду на невичерпний перелік способів захисту, прописаний в законі, а також необхідність забезпечення ефективного захисту порушених прав та інтересів.Велика Палата Верховного Суду визначила, що спори про зобов’язання надати чи підписати акти прийому-передачі не можуть бути розглянуті ні в порядку господарського судочинства, ні в межах іншої юрисдикції, адже за своєю суттю акти прийому-передачі лише підтверджують факт передання предмета договору та є одним з можливих, а не єдиним доказом виконання обов’язків у правовідносинах.Так, у наведеній справі предметом спору було зобов'язання відповідача прийняти товар шляхом підписання актів приймання поставленого товару у зазначеній кількості. Верховний Суд України зазначив про ефективність спосіб захисту, обраний позивачем, адже згідно з приписами ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога – спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від жй вчинення. Заявлена позивачем у цій справі вимога про зобов'язання відповідача надати акт приймання-передачі електроенергії за договором купівлі-продажу не приводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.Отже, позовна вимога про зобов'язання надати акт приймання-передачі електроенергії не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2018 року
м. Київ
Справа № 338/1287/96
Провадження № 00-124ме94
Увага! Відступлення від тюсіжчцйз Верховного Суду України.
Правову позицію в зазначеній Постанові ВП ВС підтверджено, відповідно до пункту 6.45 Постанови ВП ВС від 69.24.4659 у справі № 236/3084/37-у (№ а ЄДРСР 195336043), в частині твердження, що: "застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від дижлщч суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від єкяащмїґч його порушення" (пункт 38).