Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Право страхувальника на отримання страхового відшкодування не є безумовним, а пов'язується з поданням до страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування). Положеннями статті 990 ЦК України, статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено здійснення страховиком страхової виплати відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або іншої визначеної договором особи) і страхового акта (аварійного сертифіката), однак позивач на час розгляду справи не надав доказів звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Отже, у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування. При цьому передбачені умовами договору страхування підстави для відмови у виплаті можуть застосовуватися лише тоді, коли порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і таке порушення має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на це причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.
Джерело: Огляд за результатами вивчення судової практики вирішення господарськими судами спорів, що виникли з договорів страхування за період 01.01.2018 - 30.06.2019 (Верховний Суд)

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 036/4365/02
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛ - Лізинг"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Якименко М.М.