Дата реєстрації в системі: 15.12.2018 р.
Реквізити документа будуть доступні після рєстрації облікового запису.

Постанова ВП ВС, якою вирішено виключну правову проблему «Щодо застосування абзацу першого частини першої статті 30 "Про виконавче провадження" № XXXXXXXXX відносно виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження тим виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника» (з відступленням від висновків ВП ВС шляхом уточненням).

Правова позиція

Стаття 30 Закону № XXXXXXXX передбачає обов'язок лише державного виконавця передати відкрите виконавче провадження іншому державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження, для виконання ним у рамках зведеного виконавчого провадження кількох рішень щодо одного боржника. Приватний виконавець не зобов'язаний передавати виконавчий документ чи виконавче провадження для виконання тому державному чи приватному виконавцеві, який перший відкрив виконавче провадження щодо боржника, для виконання кількох рішень щодо одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження.

Передбачені статтями 45, 46 Закону № XXXXXXXX правила розподілу стягнутих з боржника грошових сум та черговості задоволення вимог стягувачів підлягають застосуванню в межах одного конкретного виконавчого провадження, а не загалом до всіх виконавчих проваджень, відкритих щодо боржника.

Інші джерела правової позиції

Стягувача не можна позбавити права звернутися до приватного виконавця – Велика Палата Верховного Суду

Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що стягувачі, які скористалися можливостями нового законодавства про виконавче провадження і звернулися для виконання отриманих на свою користь судових рішень до приватного виконавця, не можуть бути позбавлені такого права вибору внаслідок того, що в органах державної виконавчої служби вже є відкрите зведене виконавче провадження щодо того ж боржника.

Таким чином, приватний виконавець не зобов’язаний передавати виконавчий документ чи виконавче провадження для виконання тому державному чи приватному виконавцеві, який перший відкрив виконавче провадження щодо боржника для виконання кількох рішень щодо одного боржника у рамках зведеного виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду розглянула відповідну касаційну скаргу у справі № XXXXXXXXXX в порядку письмового провадження. Суди попередніх інстанцій погодилися з доводами боржника, який заперечував проти здійсненого виконання судових рішень, і визнали дії приватного виконавця незаконними. Суди вказали, що приватний виконавець не мав права самостійно проводити виконання судових рішень, а мусив передати виконавчі документи, отримані від стягувача, державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження щодо боржника.

Велика Палата ВС скасувала рішення судів попередніх інстанцій.

Велика Палата Верховного Суду уточнила свою попередню позицію, висловлену у низці постанов, про те, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та незалежно від кількості стягувачів. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідне правило, встановлене ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», діє лише стосовно державних виконавців.

Джерело: сайт Верховного Суду

ПОСТАНОВА
Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх