Інші джерела правової позиції

Постанова ВС щодо апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою, поданою в порядку ст. 206 КПК України

Оскільки ухвали слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України (загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини), немає в передбаченому ст. 309 КПК України переліку, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Такий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу захисників особи на ухвали місцевого й апеляційного судів та залишила її без задоволення.

Згідно з рішенням суду першої інстанції захисникам особи було відмовлено у відкритті провадження за їхньою скаргою в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання особи відповідно до ст. 208 КПК України (затримання уповноваженою службовою особою). Апеляційний суд також відмовив захисникам у відкритті провадження за їхньою апеляційною скаргою на зазначену ухвалу місцевого суду.

У касаційній скарзі захисники просили скасувати ухвали місцевого та апеляційного судів і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисників, суди позбавили особу права на доступ до правосуддя та порушили загальні принципи кримінального судочинства, а також права, гарантовані Конституцією України й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (статті 5, 6 та 13).

Як зазначено в постанові ОП ККС ВС, Верховний Суд неодноразово наголошував, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження. Так, до числа ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 309 КПК України), не належать ухвали слідчих суддів щодо скарг, поданих у порядку ст. 206 КПК України.

Оскаржена захисниками ухвала апеляційного суду не підлягає апеляційному оскарженню і на підставі ч. 2 ст. 309 КПК України, яка визначає, зокрема, що під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування до слідчого судді, визначено в ст. 303 КПК України.

Проте, на відміну від утхєяґг оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбаченого статтями 303−308 КПК України, в ст. 206 КПК України встановлено загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.

Стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема, наявності судового рішення та ін.) та звільнення особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.

Таким чином, положенням ст. 206 КПК України забезпечується процесуальний механізм звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов’язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.

У цьому провадженні особу було затримано 15 травня 2018 року, а 17 травня 2018 року ухвалою слідчого судді місцевого суду до неї застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 18 травня 2018 року, тобто вже після обрання запобіжного заходу, захисники подали скаргу на незаконне затримання особи, чітко визначивши її як таку, що подається в порядку ст. 206 КПК України. Зазначену скаргу суд отримав 21 травня 2018 року, а 28 травня 2018 року відмовив у відкритті провадження, пославшись на те, що 17 травня 2018 року слідчий суддя прийняв ухвалу про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене й беручи до уваги те, що захисники подали скаргу саме в порядку ст. 206 КПК України, а не в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбаченому статтями 303–308 КПК України, ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою, поданою в порядку ст. 206 КПК України, у цьому випадку не є такою, що підлягає апеляційному оскарженню на підставі ч. 2 ст. 309 КПК України.

Джерело: сайт Верховного Суду