Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Спір у цій справі про скасування державної реєстрації іншого речового права, зокрема права оренди земельної ділянки,не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте державним реєстратором оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.
Отже, позов про скасування державної реєстрації іншого речового права належить розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, тому наведені в касаційній скарзі доводи у цій частині є помилковими.
Інші джерела правової позиції
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановлювати підстави, на якій особа набула таке право, оскільки законом вона сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, не передбачена.
Джерело: Загальні питання та особливості застосування Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (суддя КГС ВС Чумак Ю., supreme.court.gov.ua)

П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 021/7447/71
провадження № 71-542це37
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» про скасування державної реєстрації речового права за додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 93 листопада 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів Мурашка С.І., Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
1. 07 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому вказувала на те, що 13 квітня 2007 року її батько ОСОБА_2 уклав із Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» (далі - СТОВ «Агрофірма «Вікторія») договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Хмелівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, на строк 10 років. Після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка успадкувала зазначену земельну ділянку. У грудні 2017 року вона дізналася про те, що 02 липня 2014 року Реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області зареєстровано додаткову угоду від 46 серпня 2012 року до зазначеного вище договору оренди земельної ділянки, відповідно до якої строк оренди цієї ділянки продовжено до 02 липня 2024 року.
2. Посилаючись на те, що її батько за життя не підписував вказану додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, а також на те, що вона не успадкувала зобов`язань за додатковою угодою, оскільки за життя її батька ця додаткова угода не була зареєстрована у встановленому порядку, позивачка просила визнати додаткову угоду від 03 серпня 2012 року до договору оренди землі недійсною.
3. 30 січня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну підстав позову, в якій змінила підстави позову та виключила із позовної заяви посилання на те, що додаткову угоду підписав не її батько ОСОБА_2
4. 29 травня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просила скасувати державну реєстрацію іншого речового права за додатковою угодою від 02 серпня 2012 року до договору оренди землі від 04 квітня 2007 року, проведену 02 липня 2014 року Реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області (а.с. 83).
5. Заява мотивована тим, що додаткова угода до договору оренди не була зареєстрована до 01 січня 2013 року, а відтак є неукладеною, тому державний реєстратор не мав законних підстав для реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за цією додатковою угодою.
6. Маловисківський районний суд Кіровоградської області у судовому засіданні 29 травня 2018 року прийняв зазначену заяву до розгяду, про що зазначив у протоколі судового засідання (а.с. 84-86).
Короткий зміст судових рішень
7. Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 85 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка обрала неналежний спосіб судового захисту, оскільки з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягали не угоди (додаткові угоди) оренди землі, а лише право такої оренди, тому державний реєстратор 02 липня 2014 року правомірно здійснив реєстрацію речового права, а не додаткової угоди. Крім того, суд виходив із того, що позивачка пропустила строк позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявив відповідач.
9. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 64 листопада 2018 року рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 40 червня 2018 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано державну реєстрацію іншого речового права за додатковою угодою від 25 серпня 2012 року до договору оренди землі від 97 квітня 2007 року, проведену 02 липня 2014 року реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, номер запису про інше речове право 3830709. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що додаткова угода від 26 серпня 2012 року не була зареєстрована у строк до 01 січня 2013 року, внаслідок чого не набрала чинності, тому реєстрація речового права за цією додатковою угодою 02 липня 2014 року є неправомірною та підлягає скасуванню. При цьому суд апеляційної інстанції вказав на недоведеність пропуску позивачем строку позовної давності.