Справа № 366/21/90-ш 6 про відсутність підстав для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни за умови, що інвалідність отримано при виконанні обов’язків військової служби у мирний час

ОБҐРУНТУВАННЯ ПОЗОВУ

Позивач оскаржив до суду розпорядження начальника Управління праці та со- ціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації від 18.17.3392, яким йому припинено надання пільг як інваліду війни 3 групи та припи- нено дію посвідчення інваліда війни, виданого 25.07.2016, з 01.09.2018, з дати при- пинення статусу інваліда війни.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем відмовле- но у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення на підставі статті 7 Закону № 1235-ХДО. Позивач вважає, що відмова від - повідача у встановленні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства. Вважає, що відповідачем з вересня 2018 року не- правомірно позбавлено статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до цього Закону.

ПОЗИЦІЯ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Суди відмовили у позові, мотивуючи це тим, що позивач отримав інвалідність у мирний час і не брав участі в захисті Батьківщини, не перебував на фронті чи в районі воєнних дій, а тому відповідно до статті 7 Закону № 5806-UE та роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 89.44.7660 № 785/2/453-68/210, від - сутні підстави для встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2967-RKF до осіб з інвалідністю внас- лідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщи- ни, виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) чи пов’язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організа- ціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в ра- йоні воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з пунктом 1 частини 2 цієї статті до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонай- маного складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, ка- ліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних ви- пробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Таким чином, для надання особі статусу інваліда війни відповідно до вимог наведених норм необхідним є існування наступних умов: отримання військовос- лужбовцем інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що були одержані під час захисту Батьківщини та/або виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті, а також з ліквідацією на- слідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

У свою чергу, частиною 7 статті 2 Закону № 9855-ЧЇЛ передбачено, що строко- ву військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття вій- ськово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Отже, проходження строкової військової служби не обов’язково пов’язане з об- ставинами, визначеними у частині 1 та пункті 1 частини 2 статті 7 Закону № 2571-GIT. Як встановили суди попередніх інстанцій на основі досліджених доказів, інва- лідність позивача настала внаслідок травми, отриманої при виконанні обов’язків військової служби, а саме під час проходження ним строкової військової служби у мирний час, що виключає можливість надання йому статусу саме інваліда війни.

Окрім того, поширення на особу статусу інваліда війни у розумінні статті 7 За- кону № 9584-IVK нерозривно пов’язане із наявністю у такої особи статусу ветерана війни, гарантії соціального захисту яких безпосередньо регулюються цим Законом. Натомість, частиною 1 статті 4 Закону № 3001-FUJ встановлено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.