Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Аналіз глави 26 ЦК України дозволяє зробити висновок, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна. Тобто, частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об`єктом цивільних прав.
Тлумачення частини другої статті 109 ЖК УРСР, з урахуванням змісту статті 379, глави 26 ЦК України свідчить, що виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти. У разі, якщо за кредитні кошти було набуто інший об`єкт цивільних прав (частку в праві спільної часткової власності), а не житлове приміщення, що передано в іпотеку, то виселення без одночасного надання іншого постійного житлого приміщення не допускається.
Інші джерела правової позиції
ОП КЦС ВС зробила правовий висновок щодо виселення іпотекодавця з предмета іпотеки, частково придбаного за кредитні кошти
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про виселення відповідачів із предмета іпотеки – квартири . Рішення судів мотивовані тим, що відповідна квартира була не в повному обсязі придбана за рахунок кредитних коштів, а належала відповідачеві у розмірі 1/4 частини на підставі свідоцтва про право власності на житло.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду відхилив касаційну скаргу Банку, погодившись з висновками судів, зазначивши таке.
Позичальник за кредитні кошти придбав лише частку у праві спільної часткової власності на квартиру (3/4), при цьому інша частка (1/4) у праві спільної часткової власності належала іпотекодавцю з 2002 року. Отже, відсутні підстави для виселення позивачів із предмета іпотеки без надання їм іншого житлового приміщення.
Аналіз Глави 26 ЦК України дає змогу зробити висновок, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі та не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна. Тобто частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об’єктом цивільних прав.
Тлумачення частини другої статті 109 ЖК УРСР з урахуванням змісту статті 379, Глави 26 ЦК України свідчить про те, що виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти. У разі, якщо за кредитні кошти було набуто інший об’єкт цивільних прав (частку в праві спільної часткової власності), а не житлове приміщення, що передано в іпотеку, то виселення без одночасного надання іншого постійного житлового приміщення не допускається.
Джерело: сайт Верховного Суду

Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 889/7706/04-х
провадження № 92-69795ллі27
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого (судді-доповідача) - Синельникова Є. В.,
суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д.,
Сімоненко В. М.,Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - служба у справах дітей Житомирської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Богунського районного суду міста Житомира, у складі судді